26 квітня 2021 виповнилося рівно 35 років з дня вибуху на Чорнобильській АЕС – найбільшої катастрофи за всю історію ядерної
енергетики.
Для студентів групи Ф-11 на платфрмі ZOOM було проведено виховну годину до дня пам’яті про трагедію на чорнобильській атомній електростанції. «Чорнобиль немає минулого».
Говорити з дітьми про такі страшні події як Чорнобильська катастрофа складно, але необхідно. Це саме той випадок, коли замовчування інформації просто неприпустиме. Проте інколи замість слів краще скажуть цифри та факти. Саме тому ми підготували для вас добірку змістовних інфографік, які можна використати під час проведення виховної години, присвяченої Міжнародному дню пам’яті про Чорнобильську катастрофу.
На сайті Чорнобильської історичної майстерні ви знайдете розділ «Чорнобильський архів», у якому зібрані спогади очевидців тієї страшної події. Ви можете використати цей онлайн-архів під час проведення виховної години, аби на прикладі реальних історій показати учням, як вплинув вибух на ЧАЕС на долі людей.
Також на сайті ви знайдете багато інформації про ліквідаторів катастрофи, саму аварію та її наслідки. Все це допоможе у підготовці змістовної виховної години, яка стане не просто черговим заходом, а надовго залишиться у пам'яті учнів.
Чорнобильська катастрофа мала жахливі наслідки, які ми відчуватимемо протягом багатьох десятиліть. Забруднені території та повітря, велика кількість постраждалих та загиблих унаслідок аварії, неймовірно високі дози радіації, отримані людьми та швидке зростання кількості випадків онкологічних захворювань.
(джерело – https://ukrinform.com)
Існують різні версії причин аварії, деякі деталі вже, мабуть, так і залишаться невідомими, але наслідки – це те, із чим доводиться співіснувати не лише Україні, а й усьому світу.
(джерело – https://slovoidilo.ua)
Подробиці аварії на Чорнобильській станції довго залишалися невідомими. Більше того, навіть сам факт вибуху керівництво СРСР намагалося приховати. Деякі дослідники вважають, що навіть зараз нам відомі далеко не всі факти та цифри.
(джерело – https://uain.press)
Найбільше від наслідків катастрофи постраждали Україна та Білорусь, але радіоактивна хмара, що утворилася після вибуху, облетіла фактично весь світ. Так, перші повідомлення про викид надійшли зі Швеції, коли на одязі співробітників 27 квітня було знайдено радіоактивні частинки. Також радіоактивна хмара накрила собою Болгарію, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію, Велику Британію та острів Мен.
(джерело – https://uain.press)
(джерело – https://24tv.ua)
Радіоактивну хмару носило над Європою протягом двох тижнів – вона накрила значну територію континенту. Французький Інститут радіаційного захисту і ядерної безпеки оприлюднив анімовану інфографіку, яка показує рух радіоактивних часток на висоті до 10 метрів у період з 26 квітня до 9 травня 1986 року.
Після ліквідації аварії навколо станції була утворена 30-кілометрова зона відчуження. Вона включає північ Іванківського району Київської області, де розташовані безпосередньо електростанція, міста Чорнобиль та Прип'ять, північ Поліського району Київської області (у тому числі смт. Поліське та смт. Вільча), а також частину Житомирської області аж до кордону з Білоруссю.
(джерело – https://galinfo.com.ua)
31 країна у світі має власні атомні електростанції. Проте, частка ядерної енергетики у глобальному видобутку електроенергії постійно зменшується і зараз становить не більше 10%. І все частіше розвинені країни відмовляються від використання мирного атому. Чому? Тому що аварія на ЧАЕС була не єдиною жахливою сторінкою в історії людства і тому, що ніхто не хоче її повторення.
(джерело – https://uainfo.org/)
ЧАЕС і досі залишається небезпечною. Це чудово усвідомлюють не лише в Україні, а й в усьому світі. Саме тому світова спільнота підтримала та надала допомогу в організації і проведенні будівництва нового об'єкту – арки «Укриття», спорудженого над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС.
(джерело – https://24tv.ua)
Що далі буде із зоною відчуження? Перетворювати її на пустелю ніхто не збирався – зараз розроблено цікаві плани з відновлення території.
(джерело – https://24tv.ua)
Діти мають розуміти власну відповідальність за збереження нашої планети, тож не бійтеся говорити з учнями про Чорнобильську трагедію.
Наближаються травневі свята, які також традиційно майже всі пов’язують з активним відпочинком на лоні природи або з працею на дачних ділянках. Саме тому під час роботи на дачах, прогулянках лісом та при проведенні відпочинку на природі біля лісових масивів, річок, озер та ставків, необхідно пам’ятати про небезпечних переносників інфекційних хвороб, насамперед кліщів.
Навесні розпочинається сезон активності. Зазвичай, він триває по листопад та має протягом року два виражених піки активності – у квітні-травні та серпні-вересні. Кліщі можуть потрапити на людину у будь-який час дня і ночі, у будь-яку погоду.
Кліщі відносяться до павукоподібних і по вигляду нагадують маленьких павучків довжиною від 2 до 4 міліметрів. Після того, як кліщ насмокчеться крові, він сильно збільшується в розмірах і стає добре помітним, утворюючи горбик під шкірою. Самі по собі кліщі не є небезпечними, але вони переносники кліщового енцефаліту. Найкращим місцем для їхнього життя підходять листяні і хвойні ліси, зарості чагарників, галявини і луки, густо порослі високою травою, береги річок і сонячні схили гір. У наш час, кліща можна зустріти не тільки в лісі, але й на своїй дачній ділянці, в міському парку або в сквері. У більшості випадків вони чекають свою жертву на землі або у високій траві. Іноді кліщ, відчувши наближення людини, може стрибнути з гілки дерева і пролетіти кілька метрів, щоб досягти мети. Він міцно чіпляється за людину і шукає місце для укусу. Пошуки вдалого місця можуть зайняти більше 3 годин. Якщо за цей час, ви встигнете його виявити, то укусу, в якому таїться потенційна небезпека, можна уникнути. Під час укусу виділяється спеціальна знеболювальна речовина, тому ви навряд чи його відчуєте. На тілі людини, він може перебувати протягом декількох днів після чого, напившись крові, відвалюється. Багатьох людей цікавить питання, як виглядає енцефалітний кліщ? Він нічим не відрізняється від звичайного, за винятком того, що є переносником небезпечного вірусу. І про це, можна дізнатися, тільки дослідивши його в лабораторних умовах.
Укуси кліщів загрожують людині небезпечними хворобами, насамперед такими як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма) і кліщовий вірусний енцефаліт.
Кліщовий вірусний енцефаліт – це гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може призвести до інвалідності, а іноді й до летальних випадків.
Вірус кліщового енцефаліту зберігається, розмножується в організмі кліща та передається наступним поколінням.
Зараження людини відбувається під час кровосмоктання кліща, при випадковому його роздавлюванні чи розчісуванні місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих тварин.
Перші прояви хвороби проявляються через 7-14, деколи 30 діб. Гострому періоду може передувати стан, аналогічний тому, що при гострих респіраторних захворюваннях: слабкість, нездужання, головний біль, болі у м’язах, в ділянці шиї, плечах, попереку із відчуттям оніміння. Хвороба починається гостро, хворого «морозить», різко може підвищуватися температура тіла до 38º-39º.
Ближче до заходу нашого континенту кліщовий енцефаліт зустрічається рідше, зате більше хвороби Лайма (кліщового бореліозу).
Кліщовий системний бореліоз або хвороба Лайма – це тяжке інфекційне захворювання, переносником якого є кліщі. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного періоду від однієї до шістдесяти діб, найчастіше – 14 діб.
Уражаються різні органи та системи організму: нервова, серцево-судинна, опірно-руховий апарат, печінка, селезінка, очі. Перші прояви хвороби Лайма можуть з’явитися через 1-3 тижні. Як правило, на місці присмоктування кліща на тілі постраждалого виникає кліщова мігруюча еритема – почервоніння шкіри.
Часто разом з еритемою у людини з’являється гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі і млявість. Слід відзначити, що у 30-40% хворих еритема не спостерігається.
Якщо лікування хворих на ранній стадії не проводиться, хвороба набуває хронічного перебігу, приводячи до тривалої непрацездатності та інвалідності.
Марсельська гарячка — трансмісивне захворювання. Переносником інфекції та її резервуаром є бурі собачі кліщі, які можуть жити на різних тваринах: собаках, рогатій худобі, котах, зайцях, диких кролях… Цей кліщ здатний завершити свій життєвий цикл у приміщенні і тому може розмножуватися в будинку або собачому розпліднику. Достатньо занести кількох кліщів, і незабаром з’явиться ціла колонія. Самка, насмоктавшись крові, відкладає тисячі яєць у щілини собачої будки, тріщини в стінах, після чого гине. А вже через кілька тижнів вилуплюються личинки… Люди інфікуються випадково: при укусі інфікованого кліща або втиранні в рану решток убитого кліща, потраплянні їх на слизові оболонки ока, носа, ротової порожнини.
Хвороба проявляється у спорадичних випадках або в окремих осередках із характерною сезонністю (в Україні — з травня по жовтень). Собачий кліщ рідко кусає людину, тому дуже часто марсельська гарячка виникає у тих осіб, що мають тісний контакт із собаками. Бурий собачий кліщ може передавати людині ще й ерліхіоз (трансмісивна інфекція, яка викликається внутрішньоклітинними паразитами).
Його слід зняти якомога швидше. Що для цього потрібно? Насамперед треба не гаяти часу та звернутися до травмпункту або найближчого медичного закладу, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть необхідні рекомендації.
Фахівці не радять видаляти кліща самостійно, адже при цьому можна внести до ранки інфекцію, та й провести цю операцію без відповідної практики доволі складно, адже можна розчавити кліща або не видалити цілком.
Але бувають випадки, коли немає можливості звернутися до лікаря. В такому разі видалення проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, повільно його видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою.
Після видалення слід ретельно вимити руки з милом. У будь—якому випадку, після видалення кліща зверніться до лікаря—інфекціоніста, оскільки з кліщами жарти погані.
Щоб захистити себе від нападу кліщів, необхідно
Одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити кліщів. Голову слід покривати головним убором.
Проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям.
Під час мандрівок фахівці рекомендують триматися середини стежки. Звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25м місце для привалів, нічного сну на природі.
Вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.
Якщо разом з вами на природі перебували ваші домашні улюбленці – їх теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання.
Використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції. Користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій необхідно звертатись до лікарів.
“Депресія – це порушення настрою, пригнічення фізичної, психічної активності та бажань. Депресія – поліморфна, тобто її симптоматика різноманітна: від головного болю до пасивності в поведінці. Симптоми також можуть змінюватися – тоді депресію важко розпізнати. Або бувають періоди, що людині кращає – і симптоми тимчасово зникають”, – починає Євгеній Тичковський.
Типові ознаки дитячої депресії:
“Депресія буває одна вкрай рідко. Зазвичай у неї є так звані коморбідні або супутні стани. Найчастіше це – тривога та переживання”, – пояснює психотерапевт.
Також серед супутніх станів бувають зміни в здоров’ї. Особливо йдеться про дітей молодшого шкільного віку. Так, трапляються:
“Під час депресії в роботу включається так званий тривожний компонент організму. Оскільки тіло дитини ще дуже вразливе та чутливе, симптоми депресії можуть закріплюватися фізично. Або такі фізичні симптоми можуть давати дитині так звану вторинну вигоду”, – пояснює Євгеній.
Як-от, випадок із Карлом Густавом Юнгом, швейцарським психоаналітиком та психологом, який досліджував депресію. У своїх працях він згадує, що коли одного дня, будучи 9-річним, ішов до школи й невпевнено себе почував, бо мала бути контрольна робота, він переступив поріг школи, відчув головокружіння – і впав. Вчителі відправили його додому. Наступного дня він знову йшов до школи, переступив поріг і відчув, що голова знову крутиться. Тоді він вирішив перебороти себе й таки піти до класу, хоча йому було важко. У класі все було гаразд.
“Доведено, що вегетативні симптоми можуть мати вторинну вигоду. Наприклад, дитина не хоче ходити до школи, бо там її цькують. І тільки наближається до школи, її може починати нудити, виникати головний біль та рвота. Щойно відійде від школи – усе гаразд.
Якщо кілька разів дитина зважатиме на ці негативні підкріплення й таки не йтиме до школи, бо її нудить, то згодом їй буде важко вибратися з цього кола. Тому рецепт: пересилити себе. Це треба врахувати вчителям та батькам – звернути увагу на дитину, яка часто жаліється на болі за тих самих обставин“.
Також депресію супроводжують поведінкові порушення. Окрім того, що дитина буде замкненою, нерадісною, безініціативною та не включатиметься в гру, вона може періодично бути сердитою, злою, агресивною. Педагоги та батьки мають звертати увагу, якщо поведінка дитини змінилася з однієї на іншу, протилежну першій.
До того ж у дитини точно спостерігатиметься зниження зацікавленості. Наприклад, до уроків, які вона любить. Дитину можуть більше не цікавити улюблені справи та ігри. Це, за словами лікаря, – підозра, фокусована на депресію.
Дитина також може висловлювати думки песимістичного змісту. А її переконання (думки, які лежать в основі мислення, емоцій та поведінки) будуть про самозвинувачення та меншовартість: “Я – нездара”, “Я – гірший від інших”, “Мені нічого не вдяється”, “У мене погані батьки, мене ніхто не може захистити”, “Я не знаю, як мені жити”.
Згідно з Міжнародним виданням діагностичного та статистичного керівництва психічних розладів (DSM-5), що прийняте у всьому світі, другорядними або додатковими симптомами можуть бути також такі ознаки депресії в дітей та підлітків:
1. Порушення сну. Погане засинання чи ранні пробудження, нічні кошмари;
2. Зниження шкільної успішності, що раніше не спостерігалося;
3. Порушення харчової поведінки. Себто втрата апетиту, відмова від їжі, випадки ненажерливості, поїдання неїстівного (крейда, солений огірок із медом).
“Якщо вчителька звертатиметься до батьків зі словами “Тарасик почав їсти пісок”, то це – тривожний дзвіночок”, – запевняє лікар.
4. Зміна характеру й поведінки. Може бути дистанціювання, віддаленість, пихатість, бундючність, агресивність.
5. Для підлітків – експерименти з психоактивними хімічними речовинами (наркотики, алкоголь, клей).
Вікові особливості
Для немовлят:
Для дітей дошкільного віку:
“Є також криза трирічних: коли дівчата починають вередувати (але за кілька хвилин стають активними та веселими), а хлопці стають впертими. Але це – інше. Криза трирічних потрібна для того, щоби дитина помилялась і проявляла своє “Я”. І досліджуючи реакції, дитина швидко змінюватиме настрій. А під час депресії дитина так швидко не переключатиметься”, – пояснює Євгеній Тичковський.
“Часто в дорослому віці ці люди можуть так описувати своє дитинство: “Я була така активна, але в якийсь момент щось сталося, я ніби зламалася”. Це могла бути депресія, але дитину почали сприймати так, ніби в неї змінився характер. І, пристосовуючись до цього, її виховували відповідно. Так, наслідки депресії можуть закріплюватися в рисах характеру”, – розказує психотерапевт.
“Звісно, не можна думати: якщо в дитини є такі симптоми, це – точно депресія. Але це має точно насторожувати! І для фахівця ці симптоми – підстава розглянути депресію і протестувати дитину”, – говорить лікар.
Єдине, чим батьки та вчителі, окрім допомоги психіатра, можуть допомогти дитині, – це підтримати її. Дитина має відчувати, що її в будь-який момент можуть захистити дорослі. Точно не можна докоряти, змушувати щось робити, підтримувати більшість, яка цькує дитину. Фото: автор – belchonock, Depositphotos
Для молодших школярів:
Для підліткового віку та дорослих:
“Це можна сплутати з ознаками психозів. Але в будь-якому разі на це треба звернути увагу. Часто дорослі про таких кажуть: “Ой, йому тільки 13 років, а він такий мудрий, розмірковує, як старий: про хвороби, політику”. Підлітку це непритаманно”.
Депресія поділяється на 2 типи, залежно від причин її виникнення:
“Якщо депресія виникає від булінгу в школі, то спочатку буде екзогенною. Якщо вчасно дитину не підтримати, не наглядати за нею, не надати захист, то формується ендогенна депресія.
Загалом, діти та підлітки – дуже вразливі до зауважень. Зауваження штибу “Ти товста” можуть привести дитину до стану афекту. А він, зі свого боку, – до депресії та суїциду”.
Також, якщо дитина втратила когось із рідних чи тварину, треба спостерігати, як вона переживає втрату. Лікар пояснює: чим менша дитина, тим їй менш притаманно горювати. Наприклад, якщо в дитини помирає хтось із рідних чи близьких, вона вже ввечері зможе гратися, сміятися. І це – нормально, не треба її засуджувати.
Але для старших дітей це – одна із ситуацій, у якій відчувається загроза життю та здоров’ю. А це – високі ризики розвитку дитячої депресії.
До того ж розвиток депресії залежить від, якщо говорити метафорично, внутрішніх протитравматичних і протидепресивних м’язів. Вони залежать від оточення: нервове, спокійне, виховне, тривожне, з підтримкою. Залежить, як батьки реагують, якщо щось трапляється, чи не роблять із цього трагедію, чи шукають вихід зі складної ситуації.
“Отже якщо дитина – тривожна чи всього боїться, це точно хтось сформував. Ці відчуття не виникають самі. І, найімовірніше, дитина перейняла їх від близького оточення”.
Відповідь одна: вести дитину до дитячого психіатра, навіть не до психолога. А він вирішуватиме, чи це депресія, наскільки складна, як треба приймати ліки в разі чого і як часто мають відбуватися візити.
“Якщо в дитини є просто дистимії (порушення або перепади настрою), то бігти до психіатра не треба. Але якщо симптомів кілька, краще не ризикувати. Бо дитина, яка замкнулася, мовчить, не говорить з іншими, поводиться дивно, найімовірніше, думає щось зробити із собою. За свою практику я можу назвати понад 5 дітей, яких я знав і які покінчили життя суїцидом”, – розповідає психотерапевт.
Єдине, чим батьки та вчителі, окрім допомоги психіатра, можуть допомогти дитині, – це підтримати її. Вона має відчувати, що її в будь-який момент можуть захистити дорослі. Точно не можна докоряти, змушувати щось робити, підтримувати більшість, яка цькує дитину.
Євгеній радить усім учителям прочитати книжку Яна Корчака “Як любити дитину”. Каже, любити дитину – це означає спостерігати за нею, помічати непомітне, вловлювати деталі.
“У будь-якому випадку кожна дитина має відчувати, що вчитель любить її найбільше. І якщо щось станеться, вчитель може її захистити. У мене був тренер із велоспорту, Микола Чужда, – наводить приклад Євгеній. – Він був чемпіоном світу серед юніорів, а нам усім, його вихованцям, здавалося, що ми в нього улюблені.
Він знав кожного в маленькому містечку, хоча сам був не звідси. Він знав усіх наших батьків, сестер, братів. Нам здавалося, що він – наш родич. Він був зацікавлений життям дітей, співчутливий. І навіть знав, хто як вчиться в школі, ходив до вчителів, аби розповісти, у кого які здібності”.
Марія Марковська, “Нова українська школа”
Щорічно 22 квітня відзначається Міжнародний День Землі - свято, що ознаменувало початок сучасного екологічного руху.
Мета цього дня - звернути увагу на проблеми навколишнього середовища. 22 квітня проводиться безліч екологічних заходів. Слоган Дня Землі 2021 - "Відродити нашу Землю".
Сьогодні для студентів групи Ф-11 було проведено виховну годину
Екологічна свідомість починається зі школи. І тут недостатньо розповідати про глобальні катастрофи та про те, як важливо добати про екологію! Потрібно переглядати щоденні дії та обирати екологічні альтернативи.
То які негативні звички є у вашої школи?
Найкраще, що можна зробити для шкільного гаманця та екології, це замінити флуоресцентні лампи енергозбережувальними. Вони витрачають на 75% менше електроенергії та можуть пропрацювати набагато довше! Обирайте LED-лампи із жовтим світлом: воно не спричиняє негативного впливу на здоров'я.
А що можна зробити без великих витрат? Вимикайте пристрої із розетки, відремонтуйте крани та унітази, що протікають. Так ви заощадите близько 0,26 Вт електроенергії та понад 20 л води на добу! Для порівняння, смартфон, що заряджається, споживає до 3,68 Вт, а в душі ми використовуємо близько 12 л води за хвилину.
Різнобарвні кульки, цукерки на пластиковому посуді та квіти у красивій упаковці – так виглядає традиційне святкування у школі. А чи знали ви, що:
Звісно, якщо ви обожнюєте квіти, повністю відмовлятися від них не потрібно! Але варто пам’ятати про екологічні альтернативи: солодощі у паперових обгортках, багаторазовий посуд та рослини у горщиках.
Використовуючи шкідливу побутову хімію, ми забруднюємо навколишнє середовище. Насправді небезпечне навіть виробництво такої «шкільної косметики». Адже це складний процес, який потребує багато ресурсів. Наприклад, під час виробництва будь-якого заособу побутової хімії витрачається багато води, а про викиди вуглекислого газу в атмосферу годі й казати.
Ідеальний варіант – створити «косметичні» засоби самостійно в межах предметів «Я досліджую світ», природознавства та хімії. Або просто під час виховної години!
Так ви уникнете:
Цікава пропозиція: створіть зі школярами проєкт «Виготовлення альтернативної ганчірки». У його межах виговте люфу, тобто натуральну ганчірку з насіння люфи, рослини сімейства гарбузових!
В екології панує правило 3R: reduce, reuse, recycle, тобто скоротити споживання, використовувати повторно та перероблювати. І ще необхідно сортувати сміття. А що може бути краще за сортування? Звісно, зменшення обсягів сміття!
Скористайтеся нашими простими порадами:
