МИ ЗНОВУ НАЙКРАЩІ

 Щорічно у Красноградському педагогічному фаховому коледжі КЗ "ХГПА" ХОР проходить конкурс "Краща група коледжу".

Дуже приємно, що моя група Ф-21 вже другий рік поспіль займає І місце у цьому конкурсі. 

Я як наставник групи в цьому році зайняла І місце у конкурсі "Кращий наставник групи". 

Вдячна кожному з вас, мої любі студенти. Ми зробили це разом! Ми найкращі!!!!

 18–23 серпня 2022 року

ІІІ науково-практична онлайн-конференція

«ОБДАРОВАНІ ДІТИ – СКАРБ НАЦІЇ»

                                                                   23 серпня 2022

вебінар

"Аудіосинхронне навчання - новітня технологія 

онлайн уроків без порушення санітарних вимог"

З Днем державного прапора та з Днем незалежності України

 

ОГОЛОШЕННЯ

17 серпня о 12:30 відбудеться настановча консультація 

з практики "Позакласна виховна робота"

для здобувачів освіти групи Т-21 (2-га підгрупа)

Ольга Козак приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.

Тема: Практика "Позакласна виховна робота", група Т-21

Время: 17 авг. 2022 12:30 PM Киев

Подключиться к конференции Zoom

https://us04web.zoom.us/j/75761080839?pwd=IlS8gNlka6ZgQwNqQ6DxQPMoP6E58m.1

Идентификатор конференции: 757 6108 0839

Код доступа: KR21ek

УВАГА

Посилання на конференції у Zoom та завдання з педагогіки  

розміщено у розділі 

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ 

для кожної групи відповідно до розкладу

15 серпня розпочався новий навчальний рік. 

Для студентів групи Ф-31, як і для всіх здобувачів освіти Красноградського педагогічного фахового коледжу КЗ "ХГПА" перший дзвінок пролунав онлайн. Від сьогодні ми займаємось дистанційно!

О 8 годині розпочалася перша лекція - година наставника на тему "Безпечне освітнє середовище в умовах військового  стану",  на якій обговорили важливі питання стосовно дій в разі потрапляння у зону бойових дій або в надзвичайну ситуацію за участі озброєних людей; дії під час обстрілу стрілецькою зброєю; дії під час артобстрілів; дії під час бомбардування з повітря; дії під час пожежі; дії в разі потрапляння під обвал будинку. Також обговорили різні організаційні питання.

 Слідкуйте за життям групи Ф-31 за посиланням

 https://pedagogicsfromolgakozak.blogspot.com/p/31-20222023.html

ВІТАЮ!

ОГОЛОШЕННЯ

 15 серпня о 8:00 у Zoom розпочнеться годинника наставника для групи Ф-31 

Тема: година наставника "Безпечне освітнє середовище в умовах військового стану"

Время: 15 авг. 2022 08:00 AM Киев

Подключиться к конференции Zoom

https://us04web.zoom.us/j/78080041466?pwd=s6qSdxlFi94t0E-hQMjUrxI56fFpyz.1

Идентификатор конференции: 780 8004 1466

Код доступа: vUuF5t

НУШ

 

Огляд і розбір Держстандарту 

технологічної освітньої галузі

Готуємося до викладання Технологій у 5-х класах НУШ

Результативність впровадження реформи НУШ у базову середню школу залежить від ґрунтовного опрацювання та дотримання нормативних документів і педагогічної майстерності вчителя. Аби допомогти педагогам, які викладатимуть Технології у 5-х класах, розібратися з вимогами до результатів навчання школярів, ми підготували вибірковий огляд Держстандарту технологічної освітньої галузі.

Держстандартом визначено 9 освітніх галузей, кожна з яких має реалізувати потенціал для розвитку всіх ключових компетентностей та наскрізних умінь школярів.

Метою технологічної освітньої галузі є реалізація творчого потенціалу учня, формування критичного та технічного мислення, готовності до зміни навколишнього природного середовища без заподіяння йому шкоди засобами сучасних технологій і дизайну, здатності до підприємливості та інноваційної діяльності, партнерської взаємодії, використання техніки і технологій для задоволення власних потреб, культурного та національного самовираження.

Навчальне навантаження

Базовим навчальним планом визначено річний діапазон кількості годин для вивчення кожної освітньої галузі. У 5-6-х класах закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для реалізації технологічної освітньої галузі встановлено обсяг у межах: 

• мінімального показника, який становить 70 годин;
• максимального – 210 годин;
• рекомендованого –140 годин.

Згідно з Типовим навчальним планом діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі у 5-х класах становить від 1 до 3 годин (рекомендовано – 2 години). Резерв навчальних годин (різниця між рекомендованою та мінімальною кількість годин) становить 1 годину, який може бути розподілений між обов’язковими для вивчення та вибірковими освітніми компонентами.

Базові знання

Держстандартом передбачено, що школярі мають опанувати базові знання технологічної освітньої галузі за такими напрямами:

• проєктування; 
• основи графічної грамотності;
• технології виготовлення виробу;
• оцінювання і презентація результатів;
• декоративно-ужиткове мистецтво;
• сучасна техніка і технології;
• самозарадність у побуті.

Передбачається, що на основі здобутих знань школярі опанують такі вміння та навички: 

• формулювання ідеї та втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проєктно-технологічної діяльності;
• творче застосування традиційних і сучасних технологій;
• ефективне використання техніки, технологій та матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;
• турбота про власний побут, задоволення власних потреб та потреб інших осіб.

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Державному стандарті обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 6 ТЕО 1.2.1-2:

• перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (6 клас);
• скорочений буквений запис означає освітню галузь (ТЕО – технологічна освітня галузь).

Цифри після буквеного запису означають номер:

• групи споріднених результатів навчання (1);
• загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
• конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
• орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів адаптаційного циклу у технологічній освітній галузі очікується по завершенню 6 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у технологічній освітній галузі

Технологічна освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:

1. Втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проектно-технологічної діяльності

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

1.1. Проєктування особистісного і соціально значущого виробу.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють генерувати задум, обирати та конструювати об’єкт проєктування, формулювати мету проєктно-технологічної діяльності, читати та використовувати графічні зображення, орієнтуватися в доборі матеріалів (визначати їх кількість і вартість), формулювати послідовність технологічних операцій для реалізації проєктованого виробу самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• обговорення спільно з учителем чи іншими особами особистісних та соціально важливих потреб у створенні виробів, спираючись на власні знання та судження; 
• обговорення мети проєктно-технологічної діяльності;
• планування основних завдань та результатів проєктно-технологічної діяльності;
• критична оцінка власних можливостей, наявного досвіду для виконання поставлених завдань, зокрема в групі;
• опис ймовірних труднощів і ризиків у процесі реалізації задуму в готовий виріб;
• обговорення та  визначення раціонального  застосування цифрових пристроїв на різних етапах проєктно-технологічної діяльності;
• здійснення пошуку та вибір моделі-аналогу відповідно до запланованого об’єкта проєктування;
• обговорення ідеї, конструктивна взаємодія з іншими особами у процесі комбінування власної моделі на основі аналізу найкращих ознак моделей-аналогів;
• застосування методів проєктування відповідно до індивідуальних здібностей та власних інтересів з метою втілення творчих ідей в конструкції виробу;
• продукування та відображення творчого задуму у зручній формі;
• оцінка власних результатів художнього конструювання виробу;
• планування послідовності дій для виготовлення моделі виробу, орієнтовних строків їх виконання, можливості використання цифрових засобів;
• визначення технічних характеристик моделі виробу (технічний опис об’єкта проектування);
• виконання технічного малюнку або ескізу деталей моделі виробу, зазначення інформації, необхідної для його виготовлення;
• добір матеріалів для виготовлення виробу та розрахування витрат на них;
• визначення послідовності технологічних операцій виготовлення проєктованого виробу;
• добір необхідних інструментів і пристосувань відповідно до визначеної технологічної послідовності;
• створення технологічної картки, застосування цифрових пристроїв та графічних редакторів (у разі потреби).

---

1.2. Виготовлення проєктованого виробу за визначеною технологічною послідовністю.

Держстандартом визначено, що учні мають навчитися організовувати роботу для виготовлення проєктованого виробу за визначеною послідовністю, застосовувати технології обробки різних матеріалів, розраховувати час на виконання технологічних операцій, оцінювати ризики, пов’язані з виготовленням проектованого виробу, демонструвати належні особистісні якості в роботі під час виготовлення виробу.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• підготовка потрібних інструментів і пристосувань для роботи;
• праця відповідно до наданої інструкції, за потреби розподіляючи частини роботи;
• використання інструментів та пристосувань з дотриманням правил безпечної праці та санітарних норм;
• аргументований добір способів оброблення матеріалів відповідно до їх властивостей і характеристик;
• виконання запланованих технологічних операцій у визначеній послідовності, раціональний розподіл часу;
• оцінка ризиків, пов’язаних з виготовленням виробу, за потреби пошук способів їх усунення;
• демонстрація в роботі зосередженості, акуратності, обережності, відповідальності тощо;
• контроль та оцінка процесу та якості виготовлення виробу, у разі потреби виправлення недоліків;
• виявлення поваги до власних або чужих результатів проєктно-технологічної діяльності.

---

1.3. Оцінка та презентація результатів проєктно-технологічної діяльності.

До конкретних результатів навчання учнів відноситься вміння оцінювати та презентувати результати власної чи спільної проєктно-технологічної діяльності на основі заданих критеріїв, усувати наслідки допущених помилок, відстежувати власний навчальний поступ та аналізувати набутий освітній досвід як стимул для подальших досягнень. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• аналіз відповідності результатів власної чи спільної проєктно-технологічної діяльності її меті та виробленим критеріям;
• визначення ефективності використання матеріальних і часових ресурсів, способів організації проєктно-технологічної діяльності;
• оцінка особистісної і соціальної важливості створеного виробу;
• критичне формулювання власних суджень, аргументоване обстоювання їх з урахуванням пропозицій інших осіб;
• виявлення недоліків і виправлення допущених помилок, їх аналіз;  
• добір відповідно до мети і змісту проєктно-технологічної діяльності форм і засобів презентації;
• представлення результатів власної/спільної проектно-технологічної діяльності;
• виявлення поваги до власних чи спільних результатів проєктно-технологічної діяльності;
• застосування цифрових пристроїв та інформаційного середовища у разі потреби для презентації результатів проєктування;
• визначення свого рівня навчальних досягнень спільно з учителем чи іншими особами;
• обговорення перспектив подальшої проєктно-технологічної діяльності, способів її вдосконалення;
• планування подальшої проєктно-технологічної діяльності на основі набутого досвіду для реалізації власних інтересів, здібностей, можливостей.

2. Творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративно-ужиткового мистецтва

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

2.1. Ідентифікація видів декоративно-ужиткового мистецтва.

Передбачається, що у ході адаптаційного циклу навчання учні навчаться розрізняти, аналізувати та доцільно поширювати інформацію про види декоративно-ужиткового мистецтва, обґрунтовувати його значення в житті людини та народу.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• розпізнавання матеріалів та інструментів, які використовуються в основних видах декоративно-ужиткового мистецтва, спираючись на власні знання;
• називає твори відомих українських майстрів декоративно-ужиткового мистецтва;
• використання кількох джерел інформації про традиції та сучасні тенденції в декоративно-ужитковому мистецтві, визначення її достовірності;
• оцінка та обґрунтування значення декоративно-ужиткового мистецтва у власному житті на основі зібраної інформації;
• вирізнення автентичних виробів декоративно-ужиткового мистецтва за характерними ознаками під час роботи над проєктом.

---

2.2. Застосування технологій декоративно-ужиткового мистецтва.

Конкретними результатами навчання є вміння учнів використовувати ідеї декоративно-ужиткового мистецтва у власній творчості (створенні виробу), вивчати можливості реалізації створених виробів в етностилі.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• використання опрацьованої культурологічної інформації про технології декоративно-ужиткового мистецтва і техніки художнього оздоблення у проєктуванні виробів;
• застосування технології і техніки декоративно-ужиткового мистецтва у процесі виготовлення та відповідно оздоблення готових виробів, естетизація власного побуту тощо; 
• ініціативність та партнерська взаємодія у процесі спільної роботи із створення виробу техніками декоративно-ужиткового мистецтва.

3. Ефективне використання техніки і матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому середовищу

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів:

3.1. Визначення ризиків впливу сучасних матеріалів, техніки і технологій для навколишнього середовища.

Держстандартом передбачено, що учні навчаться оцінювати користь та небезпеку технічного прогресу для навколишнього середовища, визначати види матеріалів за їх властивостями, зокрема для користі власного здоров’я та здоров’я інших осіб, оперувати інформацією про основні види матеріалів і техніки. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• осмислене наведення прикладів глобалізаційних процесів, які докорінно змінили світ у ХХІ столітті;
• обговорення ймовірного розвитку технологій у різних сферах діяльності людини;
• пояснення доцільності відмови людства від використання одноразових виробів із синтетичних та інших шкідливих матеріалів;
• генерування ідей, які можуть бути корисними для збереження навколишнього середовища і сталого (збалансованого) розвитку;
• доведення переваг використання вторинних матеріальних ресурсів у реалізації нових проєктів;
• розпізнавання основних видів конструкційних матеріалів за їх властивостями (технологічними, механічними, фізичними, гігієнічними);
• визначення цінності гігієнічних властивостей матеріалів натурального походження для здоров’я людини та покращення якості життя;
• створення екологічних виробів із урахуванням гігієнічних властивостей матеріалів;
• розрізнення достовірної та недостовірної інформації про матеріали і техніку, звертаючись до першоджерел;
• аналіз інформації про матеріали і техніку, використання її для розв’язання практичних завдань у побуті;
• читання та розшифрування маркування товарів, товарних та інших знаків, зокрема з використанням цифрових пристроїв.

---

3.2. Ощадне використання матеріалів.

Конкретними результатами навчання учнів є демонстрація відповідальності за збереження навколишнього середовища, зокрема за сортування відходів, критична оцінка джерел інформації про матеріали та обґрунтоване їх використання. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• аргументування вичерпності природних ресурсів;
• висловлення суджень стосовно наслідків власних дій для навколишнього середовища;
• аргументована та доцільна заміна природних матеріалів вторинними матеріальними ресурсами;
• дотримання правил сортування відходів під час роботи над проєктом і в побуті;
• пояснення перевіреної інформації про доцільність застосування різних матеріалів, їх повторне використання;
• аналіз ефективності дібраних матеріалів для створення виробу і визначення ризиків їх використання;
• розрахунок потрібної кількості матеріалів для виготовлення спроєктованого виробу;
• ощадне використання матеріалів під час виготовлення виробу;
• застосування технологій обробки вторинних матеріалів для створення нових виробів.

 

4. Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

4.1. Організація власної діяльності у побуті.

Передбачається, що у ході адаптаційного циклу навчання учні навчаться планувати власну діяльність у побуті відповідно до власних потреб або потреб інших осіб, удосконалювати власний чи  спільний життєвий простір у різних сферах побутової діяльності (інтер’єр, одяг, харчування тощо). 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• визначення власних/чужих потреб в організації побуту;
• аналіз власного досвіду та можливостей в побутовій діяльності;
• планування  трудових дій для виконання побутових завдань самостійно або у співпраці з іншими особами;
• розрізнення та опис основних стилів в різних сферах життєдіяльності людини;
• розрізнення корисних для здоров’я елементів життєвого простору, обґрунтування раціональності їх використання;
• оцінка споживацьких якостей, естетичного вигляду та корисності для здоров’я обраного чи створеного виробу;
• проведення проєктно-технологічної діяльності стосовно розв’язання побутових проблем, самообслуговування;
• облаштування або вдосконалення власного життєвого простору з урахуванням власних потреб, потреб інших осіб.

---

4.2. Вирішення практичних завдань в побуті. 

До конкретних результатів навчання учнів відноситься пошук і відбір актуальної інформації про види побутової техніки, її призначення, застосування та технічні характеристики, дотримання правил використання технічних пристроїв, різних матеріалів у побутових умовах. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

• усвідомлене формулювання  завдань у співпраці з іншими особами відповідно до власних потреб у побуті;
• розрізнення видів побутової техніки за функціональним  призначенням відповідно до визначених завдань;
• читання та поясненняє своїми словами технічної інформації, схем, інших графічних зображень про побутову техніку в інструкціях із застосуванням інформаційних джерел і використанням цифрових пристроїв;
• пропонування способів використання різних видів побутової техніки для вирішення побутових завдань; 
• пояснення загальних принципів  роботи побутової техніки  відповідно до її функцій та призначення;
• дотримання встановлених вимог до техніки безпеки під час експлуатації технічних пристроїв у побутових умовах.

А якщо ви бажаєте дізнатися про особливості технологічної підготовки учнів НУШ відповідно до Держстандартів та отримати практичні кейси з розробки та реалізації проєктів технологічного напряму, запрошуємо вас зареєструватися на курс Вікторії Бартюк «Технологічна підготовка учнів засобами STEM, STEAM-навчання». 

Януш Корчак

 

Ідеї Януша Корчака та сучасна педагогіка

Чи актуальні сьогодні гуманістичні підходи виховання?

Педагогічна концепція Януша Корчака,

цитати та сучасна інтерпретація ідей у НУШ.

Багато хто з кращих педагогів надихався ідеями Я. Корчака, створюючи педагогічну філософію ХХ століття, серед них і В.О. Сухомлинський. Гуманістичні принципи польського педагога суголосна з основними ідеями НУШ, а його роботи рекомендовані до прочитання сучасними вчителями. Найбільш цитованим фрагментом з робіт Я. Корчака є:

10 заповідей Старого Доктора

1. Не сподівайся, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя – як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той – третьому, і це необоротний закон вдячності.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоби у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, то і виросте.
4. Не будь зверхнім до проблем дитини. Життя дано кожному по силах, і, будь певний, для неї воно важке не менше, ніж для тебе, а може, й важче, бо у неї немає досвіду.
5. Не принижуй дитину!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі із дітьми. Звертай на них більше уваги – ми ніколи не можемо знати, кого зустрічаємо у дитині.
7. Не картай себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини. Картай, якщо можеш – але не робиш. Пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено усе.
8. Дитина – це не тиран, який заволодіває усім твоїм життям, не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на збереження і розвиток у ній творчого вогню. Це вивільнена любов матері та батька, у яких буде зростати не «наша», а «своя» дитина – душа, віддана їм на збереження.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій того, чого не хотів би, щоби робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, нещасливою, дорослою. Спілкуючись із нею, радуйся, бо дитина – це свято, яке поки що із тобою.

Ці постулати потрібно знати передусім батькам, але вони абсолютно чітко вписуються в межі педагогічних ідей, актуальних для школи. Адже Януш Корчак був переконаний, що лише виховання нового свідомого покоління дає надію на зміну світу та недосконалих суспільних відносин.

«Одна з найбільших помилок – вважати, що педагогіка є наукою про дитину, а не про людину. Запальна дитина, не пам'ятаючи себе, вдарила; доросла людина, не пам'ятаючи себе, вбила. У простодушної дитини виманили іграшку; доросла людина програла в карти весь свій статок. Дітей нема – є люди, але з іншим масштабом розумінь, іншим запасом досвіду, іншими потягами, іншою грою почуттів…».

Педагогічні ідеї Януша Корчака

Лейтмотивом усієї педагогічної діяльності можна назвати ідею: «Реформувати світ – це означає реформувати виховання». На той час його праці були новаторськими, у чомусь бунтарськими, та виходили за межі традиційних педагогічних уявлень. Та чи повністю прийняли ці ідеї сьогодні? Чи готовий сучасний світ у повній мірі приймати людей, вихованих за гуманістичними ідеалами?

Дослідники виокремлюють декілька підходів до визначення основ педагогічної майстерності. Узагальнивши їх, можна дійти таких висновків:

·  Діяльність педагога базується на гуманістичних принципах: взаємна любов, повага, бажання дати дитині свободу бути тим, ким вона є, розуміння дитячих почуттів та мрій.

·  Триєдина компетентність, яка передбачає самопізнання, бажання зрозуміти особливості психічного, фізичного та суспільного розвитку дитини та критичний аналіз власних методів викладання і помилок.

·  Самовіддана праця, свідомість, наполегливість, професійний розвиток (удосконалення педагогічної майстерності, вивчення нових технік та методик, пошук індивідуального підходу до учня).

·  Педагог має бути схильним до емпатії, вміти відчувати інших та співпереживати, розуміти власні душевні переживання.

·  Високий культурний та моральний рівень педагога, бажання бути взірцем для наслідування.

·  Бажання знайти спільну мову з дітьми, бути з ними щирим.

Можливо, ці ідеї виглядають дещо ідеалістичними у сучасному світі, але відмовлятися від них не можна. Все вартісне у цьому житті вимагає зусиль.

«Хороший вихователь від поганого відрізняється тільки кількістю зроблених помилок і завданої дітям шкоди. Є помилки, які хороший вихователь робить тільки раз і, критично оцінивши, більше не повторює, довго пам’ятаючи свою помилку <...>. Поганий вихователь свої помилки звалює на дітей. Хороший вихователь знає, що варто подумати і над дріб’язковим епізодом, за ним може стояти ціла проблема...».

У контексті Нової української школи ідеї Януша Корчака не лише не втрачають своєї актуальності, а й ще більше актуалізуються. Виховання різносторонньорозвиненої особистості, здатної мислити, а також розвиток її вроджених талантів відбувається шляхом виключення авторитарних педагогічних методів. Любов до дитини, батьківська та вчительська, має стояти на першому місці.

Наскільки реально це втілити в життя – інше питання. Педагог має бути готовим не просто провести урок, а зробити трохи більше для своїх учнів. І під «трохи» мається на увазі таке: прислухатись, затриматись на хвилинку, аби спитати, чому дитина сумна, спробувати розібратись у причині агресії учня, посміхнутись, коли вже, здається, немає сил. Важливо розуміти, що у школі ви не просто вчитель та учень, ви дві людини з більшим та меншим життєвим досвідом. Тому в рівному ступені кожен з вас заслуговує на повагу.

Януш Корчак: “Немає дітей – є люди”

 У 2022 році минає 80 років з так званої «Великої акції» – масової депортації євреїв з Варшавського гетто, серед яких були також понад 200 вихованців та працівників сиротинця, очолюваного Янушем Корчаком. 5 або 6 серпня (точної дати немає) 1942 року Януш Корчак, разом зі своїми підопічними, вирушив в останню дорогу: з вулиці Сінної, де знаходився притулок для сиріт, через Умшлагплац до табору смерті Треблінка. У 2015 році суд затвердив дату смерті польського педагога – 7 серпня. Розповідаємо, ким був знаний на всю Варшаву і далеко за її межами Пан Доктор. 

Януш Корчак, справжнє ім’я Генрик Ґольдшмідт, відомий також як Старий Доктор або Пан Доктор – польський лікар, педагог, публіцист, письменник, громадський діяч єврейського походження. Сам про себе Корчак писав, що він є «лікарем за освітою, педагогом волею випадку, письменником за покликанням і психологом із необхідності». Увійшов в історію передусім як визначний педагог-новатор.

Народився 22 липня 1878 або 1879 року у Варшаві в полонізований єврейській родині. Змалечку пізнав всі труднощі життя. Втративши у 17 років батька, який страждав на психічні розлади, почав займатись репетиторством, щоб утримувати сім’ю. Лікарську освіту отримав в Імператорському Університеті у Варшаві. Як лікар брав участь в  російсько-японській, Першій світовій та польсько-радянській війнах. Після 1938 року був звільнений від військового обов’язку, проте в перші дні Другої світової та окупації нацистами Варшави, ходив столицею у військовому мундирі польського офіцера.

Генрик Ґольдшмідт, Януш Корчак або Старий Доктор? 

Перші псевдоніми Генрика Ґольдшмідта пов’язані з початком його літературної кар’єри. Його дебют стався у вересні 1896 року у тижневику «Kolce». Будучи ще гімназистом, Генрик не міг підписатись своїм справжнім ім’ям, тому послуговувався псевдонімом «Ген». Пізніше свої тексти він підписував іменами Гер-Рик, Гаґот, Старий Доктор. Псевдонім «Януш Корчак», який згодом став відоміший за справжнє ім’я письменника, Генрик взяв з одного зі своїх улюблених творів – роману Юзефа-Ігнація Кришевського «Про Янаша Корчака і вродливу мечниківну». Саме під цим псевдонімом вийшли найвідоміші роботи педагога: «Як любити дитину?», «Право дитини на повагу», «Жартівлива педагогіка». Писав Корчак і для дітей. Особливе визнання здобули його твори «Король Мацюсь Перший» і «Король Мацюсь на безлюдному острові», а також «Банкрутство малого Джека», «Правила життя» і «Кайтусь-чарівник».

Під псевдонімом «Старий Доктор» Януш Корчак вів власну радіопередачу для дітей. У 1936 році, через наростання антисемітських насторів, програма була закрита, хоча користувалась великим попитом у слухачів. На радіо Корчак повернувся у 1938 році з циклом передач для дітей старшого віку та дорослих. Його останній виступ по радіо відбувся у вересні 1939 року.

«Дитяча республіка» Януша Корчака

Януш Корчак був творцем оригінальної педагогічної системи, яка полягала у ставленні до дитини як до повноцінного партнера, з любов’ю та повагою. Його також вважають попередником у просуванні та підвищенні обізнаності про права дитини. Разом зі Стефанією Вільчинською у 1912 році він заснував у Варшаві Дім сиріт, яким керував до початку серпня 1942 року.

У 1930-х роках Януш Корчак співпрацював з Польським радіо. Він вів оригінальні передачі під назвою «радіобалачками», які стали масштабною радіоподією і увійшли до класики літератури «звучного слова». На жаль, під час війни записи були знищені.

Януш Корчак написав близько 30 романів. Він написав для дорослих, зокрема, «Як любити дитину» та «Право дитини на повагу», а також широко читані книги для дітей та підлітків: «Король Маціусь Перший», «Банкрутство маленького Джека» та «Коли я знову стану маленьким». Ці романи, витримані в конвенції казок, досі вважаються одними з найкращих в історії дитячої літератури.Як педагог Януш Корчак випередив свій час. У період, коли цілком нормальним вважається ставлення до дитини згідно з польським прислів’ям, що «діти та риби не мають голосу», Корчак не тільки виголосив, але й активно втілював в життя інший принцип виховання, наголошуючи, що дитина має право бути такою, якою вона є, має право голосу, право на повагу, на помилки. Свої погляди на виховання дітей він не тільки описував в книгах, про які йшлося вище, але також втілював на практиці під час своєї роботи.

Ще в студентські роки Корчак працював у дитячих таборах, як лікар навідувався також до найбідніших районів Варшави, де безкплтано допомагав дітям. Пізніше керував двома сиротинцями: «Дім сиріт» – для єврейських дітей та «Наш дім» – для польських дітей.

«Дім сиріт» був відкритий у 1912 року. Будівництво приміщень для сиротинця почалося роком раніше. Завдяки підтримці багатих та впливових представників єврейської громади Варшави, «Дім сиріт» став новим прихистком спочатку для 85 дітей. Під кінець його існування, вже у Варшавському гетто, кількість дітей, що перебували в будинку для сиріт налічувала близько 200.

Дім Сиріт. Оркестр під керівництвом Януша Корчака, 1923 р. Джерело: Вікімедія

Разом зі Стефанією Вільчинською (серед дітей більше відома як пані Стефа) Корчак створив у «Домі сиріт» своєрідну дитячу республіку. Атмосфера там цілковито відрізнялась від інших сиротинців та багатьох тогочасних шкіл, де учнів били та сварили, а єврейських дітей цькували.

«У Варшаві існувало кілька сиротинців, але вони були «благодійними», себто туди приймали тільки круглих сиріт. Діти в цих жахливих місцях, як правило, були самотні, озлоблені, пригнічені й бідні. Життя в страху було звичним явищем, оскільки часто застосовувалися тілесні покарання. Ці нещасні носили огидний та порваний одяг, їм голили голови. А в притулку Януша Корчака все було по-іншому. Я часто думала, що називати його слід Домом Корчака, а не сиротинцем», – згадує про устрій в «Домі сиріт» одна з його виховательок Клара Маян. (Шнайдер Марша Талмедж. Януш Корчак: скульптор дитячих душ / переклад з англійської учнів Кловського ліцею № 77 м. Київ. — Київ: Дух і Літера, 2019.).

В будинку Корчака панувала демократія та порядок. Діти мали власні органи самоврядування, завдяки яким могли відкрито висловлювати свої думки та долучатись до організації життя в сиротинці. Головним органом дитячого самоврядування був суд справедливості, де діти самі були  й суддями, й захисниками, й обвинувачуваними. Суд стосувався  не тільки дітей, але й всіх мешканців будинку і якщо діти вважали, що хтось з вихователів або директор вчинили протиправно, то мали право подати на нього до суду. На лаві підсудних декілька разів був і сам Януш Корчак.

Ще одним елементом дитячого самоврядування була заснована в 1926 році перша дитяча газета «Малий огляд» / «Mały przegląd». Це був безплатний додаток до щотижневої польськомовної єврейської газети, яка виходила у Варшаві. Авторами та редакторами видання були самі діти. На сторінках газети публікувались листи малюків, їхні спостереження, репортажі та інші твори. Хоча «Малий огляд» був призначений для єврейських дітей, він став популярним і серед маленьких поляків.

«Малий огляд», випуск за 1 вересня 1939 р. Джерело: Вікімедія

Дорога в один кінець

Друга світова війна та німецька окупація стали останнім етапом в житті Януша Корчака та його підопічних. Після створення Варшавського гетто «Дім сиріт», що знаходився на вулиці Крохмальній, змушений був перебратись за мури гетта – спочатку на вулицю Хлодну 33, а згодом, після зменшення гетта, на вулицю Сінну 16. Боротьба за виживання дітей стала головним завданням Корчака. Попри все, він разом з Стефанією Вільчинською намагався організувати той самий побут, який існував в будинку до війни. Продовжували діяти суд та сейм, продовжувались заняття та навіть відбувались постановки театральних вистав. Багато батьків намагались прилаштувати своїх дітей у сиротинець Корчака з надією, що він допоможе їм пережити голод та хвороби, що лютували в гетто.

Остання подорож Корчака та його вихованців почалась 5 або 6 серпня 1942 року, коли було ухвалено рішення про початок ліквідації Варшавського гетто (так звана «Велика акція»). Разом з майже 200 своїми вихованцями Корчак вирушив з вулиці Сінної до Умшлагплац (з німецької – «перевалочна площа») – місця, звідки відходили транспорти до табори смерті Треблінка.

В літературі та спогадах зберігся героїчний образ Корчака, який разом зі своїми підопічними прямує до вагонів. За деякими переказами, Пан Доктор з гордо піднятою головою ніс на руках двох дітей, самі ж діти зберігали спокій, були вбрані в найкращий одяг, а хлопчик попереду навіть грав на скрипці. Проте все більше спогадів та досліджень істориків спростовують цей образ (що ніяк не применшує героїзму Корчака). Декілька років війни, життя в гетто, відсутність достатньої кількості їжі та виснажлива праця позначились на здоров’ї лікаря. Більш правдоподібним є опис, який навела в своїй книжці «Корчак. Спроба біографії» Йонна Ольчак-Ронікер: «Свідок тих подій запам’ятав цю сцену інакше: Корчак, дуже хворий та виснажений, ледве волочив ноги, діти, паралізовані від пережитого, йшли в повній тиші». Януш Корчак не міг і не хотів залишати своїх дітей до останнього. Хоча відомо про спроби вмовити його врятуватись, він завжди від них відмовлявся. До останнього він залишався вірний принципам, яким навчав дітей.

Транспорт до Треблінки. Кадр з фільму Анджея Вайди «Корчак» (1990). Джерело: Akademia Polskiego Filmu

Достеменно невідомо, коли транспорт з лікарем та дітьми вирушив до табору смерті. Це було або 5, або 6 серпня. Також точно не знаємо, чи Януш Корчак взагалі пережив цю подорож, чи помер вже у газових камерах Треблінки. Після війни датою смерті Януша Корчака була визнана дата 9 травня 1946 року (таку дату приписували для всіх, чий точий день смерті під час Другої світової не було встановлено). Вже у 2015 році суд визнав іншу дату смерті – 7 серпня 1942 року.

Як педагог та письменник Януш Корчак значно випередив свій час. Сьогодні методи його виховання набувають все більшого поширення. Його діяльністю захоплюються, досліджують та втілюють у життя.

У 2012 році в Києві урочисто відкрили  меморіальну дошку Янушу Корчаку по вул. Володимирській, 47 – на єдиному вцілілому будинку, пов’язаному з перебуванням Януша Корчака у Києві під час Першої світової війни. В столиці України Старий Доктор перебував під час Першої світової де працював над однією зі своїх основоположних педагогічних робіт «Як любити дитину» (1918). У ті часи у будинку розташовувалась польська гімназія для дівчат та дитячий садок, куди приходив працювати з дітьми Корчак.

Меморіальна дошка Янушу Корчаку в Києві. Фото зі сторінки kyivpastfuture.com.ua

У 2016 році в Києві з’явилась також вулиця Януша Корчака.

Посмертно, 6 листопада 2018 року, у сторіччя відновлення Польщею незалежності, Януш Корчак був нагороджений орденом Білого Орла.

ПРАКТИЧНІ ПРИЙОМИ

 

Три цікаві проєкти для підвищення мотивації учнів до навчання

Створюємо проєкти, що зацікавлять та мотивують школярів.

Створення проєктів – цікавий та дієвий метод навчання, який подобається і вчителям, і учням. Вони актуальні на будь-якому уроці та під час вивчення майже будь-якої теми. А ще навчальні проєкти чудово розвивають креативне мислення учнів та неабияк мотивують до навчання! Дійсно, цікавий проєкт може зробити для мотивації набагато більше, аніж просто розповіді про те, як корисно вчитися та які горизонти відкриваються перед освіченими людьми. Робота над таким проєктом може мотивувати дізнатися більше та зануритися в тему. І це чудово!

Тож пропонуємо вам три ідеї навчальних проєктів, які допоможуть вашим школярам пофантазувати, продемонструвати креативність та отримати заряд мотивації до подальшого навчання. 

Проєкт «Я створюю фільм»

Запропонуйте учням відчути себе справжніми митцями та доторкнутися до прекрасного, заглибившись у процес створення кіношедевру. 

1. Підготовка до роботи. Запропонуйте дітям пошукати в мережі інформацію про особливості роботи над фільмом. Із чого все починається, основні етапи, нюанси підготовки, знімальний процес тощо.

Аби допомогти учням зануритися в тему та надихнутися на подальшу роботу, запропонуйте їм пройти наш тематичний конкурс «Як це працює: кіноіндустрія». Завдяки участі в ньому школярі дізнаються багато цікавого про історію виникнення кіно, про секрети роботи над фільмами на знімальному майданчику й поза ним, а також ознайомляться із кращими зразками українського та світового кіномистецтва. І точно будуть готові для подальшої роботи над проєктом! 

Зрештою, цей конкурс цікавий і просто зараз, під час канікул, без прив'язки до проєкту. Допоможіть учням трохи відволіктися від буденності та розширити кругозір!

2. Об’єднання у групи. Об’єднайте дітей у групи по 5-7 осіб та або запропонуйте їм самостійно обрати тему для майбутньої стрічки, або надайте її самі. Звісно, перший варіант кращий, адже дозволяє проявити креативність. Не обмежуйте фантазію дітей: вони можуть вигадати будь-який сюжет, але бажано, аби вони могли аргументувати, чому, на їхню думку, цей фільм може зацікавити інших. Але вибір теми – лише перший і не найскладніший етап. Далі школярі мають пропрацювати наступні етапи:

Предпродакшн (тобто підготовка до зйомок). Мова йде про:  

• написання сценарію – на цьому етапі достатньо описати його кількома реченнями, також можна написати діалог для однієї сцени;
• розкадровку – готову сцену потрібно візуалізувати, тобто намалювати (зауважте, що малюнки не мають бути ідеальними, достатньо просто мати уявлення про те, хто де стоятиме);
• створення переліку обладнання для роботи – можливо, знадобиться професійна камера та освітлення (а може, діти збираються знімати фільм просто на телефон), мікрофони тощо;
• визначення строків роботи – коли буде проводитися зйомка, скільки вона триватиме, скільки часу знадобиться для монтажу;
• також важливо визначитися із локацією зйомки та різноманітним реквізитом.

Виробництво. Тут потрібно визначитися, як проходитиме зйомка, які плани та кадри використовуватимуться тощо. І, звісно, відзняти матеріал. 

Постпродакшн (тобто робота з відзнятим матеріалом, останні штрихи створення шедевру). На цьому етапі проходить монтаж, налаштування звуку тощо.

3. Розподіл обов’язків. Діти мають розподілити між собою обов’язки: хтось писатиме сценарій, хтось стане режисером, а хтось буде монтувати відео. Зауважте, що учасники команди мають допомагати одне одному, тобто оператор цілком може висловити думки щодо сценарію, а монтажер – давати поради режисеру. 

4. Робота над проєктом. Звісно, це непростий проєкт! Хоча і дуже цікавий. Тож відведіть на його реалізацію достатньо часу – не менше двох тижнів. Важливо допомагати учням: чудово, якщо кожну групу очолить дорослий (хтось зі вчителів або батьків), аби за потреби координувати діяльність та розв’язувати проблемні питання. 

5. Презентація. Влаштуйте перегляд готових стрічок, наприклад, під час години спілкування. Спочатку знімальна група розповідає, як проходила робота, із якими складнощами вони зіштовхнулися, що сподобалося найбільше тощо, а потім вмикають фільм. Обов'язково влаштуйте потім обговорення (але спокійне та нетоксичне!). 

Проєкт «Який орган головний?»

Чи багато ми насправді знаємо про власне тіло? Наприклад, який його орган можна вважати найважливішим? Чи взагалі такі є? Тож запропонуйте дітям стати справжніми дослідниками.

1. Підготовка до роботи. Спочатку, звісно, теорія. Враховуючи вік дітей, розкажіть їм про наше тіло, про те, як зароджується організм, як він розвивається та змінюється. Потім запропонуйте учням подумати, чи є органи, без яких цілком реально прожити? Також у межах підготовки до роботи діти мають дізнатися, які органи є в людини та яку функцію виконує кожен із них.

Аби допомогти учням зануритися в тему та надихнутися на подальшу роботу, запропонуйте їм пройти наш тематичний конкурс «Тіло людини». Завдяки участі в ньому школярі дізнаються багато цікавого про те, як функціонує їхнє тіло та на що здатен їхній організм. Вони зрозуміють, чому ми різні і схожі водночас, дізнаються, як наукові відкриття впливають на розвиток людства, та отримають корисні поради й рекомендації по догляду за тілом. І точно будуть готові для подальшої роботи над проєктом!

Зрештою, цей конкурс цікавий і просто зараз, під час канікул, без прив'язки до проєкту. Допоможіть учням трохи відволіктися від буденності та розширити кругозір!

2. Об'єднання у групи. Об’єднайте дітей у групи по 3-4 особи та запропонуйте їм обрати один із органів людського тіла, який вони досліджуватимуть. Аби не було скарг і сварок, можна роздати теми за допомогою жеребкування. 

3. Групова робота. Діти мають дізнатися якомога більше про орган, про його роль в організмі, можна також пошукати цікаві факти та дані новітніх наукових досліджень. Тепер потрібно вивчити знайдену інформацію та на її основі створити інфографіку, презентацію чи буклет про орган. Коли школярі впораються із завданням, запропонуйте їм подумати та дати відповідь на наступне запитання: Чи могла б людина жити, якщо б не мала цього органу? Якщо так, то як саме вона б жила? Можливо, це вже була б не зовсім людина? Або якийсь інший орган узяв би на себе його функції? Як би ми тоді жили? Зрештою, чи не маємо ми органів, без яких цілком можливо прожити? Нехай пофантазують та спробують аргументувати свою думку. 

4. Створення макету. Запропонуйте учням усім разом створити макет тіла людини. Намалюйте на ватмані сілует людини, знайдіть у мережі та роздрукуйте (або запропонуйте дітям намалювати) картинки із зображенням внутрішніх органів, виріжте їх та наклейте на сілует. Тепер попросіть учнів подумати, як можна показати кровоносну систему та скелет? А потім реалізуйте їхні ідеї.

Проєкт «Історія моєї родини в історії України»

Як добре ми знаємо історію своєї родини? На жаль, знання багатьох обмежуються загальними фактами. Тож запропонуйте дітям спробувати дізнатися більше та зрозуміти, як історія їхньої родини пов'язана із історією всією країни.

1. Підготовка до роботи. Запропонуйте учням подумати над тим, як пов'язане наше життя з подіями, що відбуваються у країні. Чи впливають вони на нас та як саме? А чи можуть впливати на нас, на конкретну родину, події, що відбуваються у світі?  

Аби допомогти учням зануритися в тему та надихнутися на подальшу роботу, запропонуйте їм пройти наш тематичний конкурс «Без коріння саду не цвісти». Завдяки участі в ньому школярі краще зрозуміють, що означає родина в житті кожної людини, як формуються сімейні традиції, та що ж робить стосунки в родині гармонійними. Учасники переконаються, що всі родини різні, але є дещо, що робить їх схожими.

Зрештою, цей конкурс цікавий і просто зараз, під час канікул, без прив'язки до проєкту. Допоможіть учням трохи відволіктися від буденності та розширити кругозір!

2. Збір даних. Для початку учні мають зібрати якомога більше інформації про свою родину. Запропонуйте їм план дій:

• Спочатку запишіть усе, що самі знаєте про свою родину. Перерахуйте тих членів сім'ї, яких знаєте, запишіть короткі історії про них. Наприклад: моя мама, Анна, 37 років, інженер. Мріяла саме про цю професію, аби продовжити династію інженерів.
• Поговоріть із батьками. Що вони знають про історію родини, про її членів? Чи є в них фотографії?
• Поспілкуйтеся з бабусями та дідусями. Вони можуть знати багато цікавих фактів про ваших предків. 
• Зберіть фото членів родини, відскануйте їх та збережіть у хмарному сховищі (так буде надійніше). 
• Дізнайтеся, чи залишилися в родини якісь цінні сімейні документи (свідоцтва про народження, про шлюб тощо). Вони можуть багато розповісти! Їх теж варто відсканувати та зберегти.

3. Написання історії. Запропонуйте дітям об'єднати всі факти та спробувати написати історію своєї родини. Це може бути простий твір-опис, а може – справжнє пригодницьке оповідання. Усе залежить від фантазії! 

4. Осмислення історії. Тепер, коли історія готова, запропонуйте учням накласти її на історію нашої країни. Якщо прабабуся учня народилася в 1935 році в Донецькій області, то що сталося далі? Як події Другої світової війни вплинули на неї? Наприклад, нам відомо, що до першого класу вона пішла лише в 10 років, чому? А чому вона не мала можливості вступити до вишу, хоча дуже хотіла стати лікарем? Чудово, якщо хтось із дорослих пам'ятає та може передати розповіді прабабусі про життя в умовах війни. І так із кожним членом родини.

5. Візуалізація. Запропонуйте дітям візуалізувати історії та створити колажі, сімейні альбоми, генеалогічні дерева, презентації, буклети – будь-що, що вони вважатимуть цікавим та доречним. Для візуалізації можна (і варто!) використати фото рідних та документи (аби не зіпсувати їх, краще просто зробити копії). 

6. Презентація. Діти презентують свої проєкти перед класом. Вони мають продемонструвати візуалізацію та зачитати (або розказати) історію своєї родини. Будь готові до того, що одного уроку вам не вистачить!