ОГОЛОШЕННЯ

 Увага! 

Групи Ф-31, Ф-41 з 31.01 по 04.02 навчаються дистанційно.

Завдання з педагогіки розміщуватимуться у розділі

"Дистанційне навчання"

ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА

 

Лайфхаки для роботи 

з гіперактивними учнями

Корисні поради для вчителів, які працюють із дітьми, що мають РДУГ.

Імпульсивні, неуважні, часто бігають і стрибають, ламають та розкидають речі…  Думаєте, це все лише про гіперактивних дітей? Можливо, але не факт! Не всі учні, яких ми вважаємо гіперактивними, насправді такими є. Адже гіперактивність – це насамперед діагноз, який може поставити лише лікар. А саме – розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (далі – РДУГ), про який ми детальніше писали у статті.

Зібрали для вас корисні поради, що допоможуть ефективно працювати зі школярами з гіперактивністю!

Правильне ставлення без стереотипів 

Спостерігається тенденція у ставленні до гіперактивних школярів із боку дорослих: роздратування, злість, а іноді й жалість. І дійсно, будь-які наші почуття – це нормально! Але під час роботи з гіперактивними учнями варто відкинути емоції. 

Негативне ставлення до гіперактивних дітей може бути різним, але корені в цього одні. Це – неправильні переконання! Аби їх змінити, розвіємо найрозповсюдженіші міфи.

1. Усі надмірно активні школярі мають РДУГ

Звісно, що ні! РДУГ – не таке вже розповсюджене явище, такий діагноз ставлять невеликому відсотку дітей (від 1,5% до 5%, але дехто називає цифру і в 15%!). Якщо учень неуважний на уроці чи не може довго всидіти на одному місці, то це ще не діагноз. Пропонуємо переглянути ваші думки щодо активних школярів: можливо, в них немає гіперактивності? Раптом, цим дітям просто не вистачає фізичної активності або уваги?

2. Учні зі РДУГ невиховані та схильні до булінгу

Невихованість та агресія мають соціальні причини: виховання, оточення тощо. А гіперактивність і відсутність імпульс-контролю обумовлені біологічно. Це особливості функціонування центральної нервової системи! У дітей із РДУГ це проявляється по-різному: від певної «замріяності» дитини до поведінки, яку неможливо регулювати. Тож запитання: чи можуть підвищений голос і виражене роздратування змінити біологічну особливість гіперактивних дітей? Відповідь очевидна.

3. РДУГ – хвороба

Нежить та кашель можна вилікувати, а от РДУГ – ні. Чому? Адже це особливість роботи мозку, на кшталт розладів аутичного спектра. І з цими особливостями потрібно миритися, адже їх не можна «вилікувати». Усе, що ми можемо – м’яко коригувати небажану поведінку.

4. Гіперактивних школярів слід ізолювати

Як і у випадку зі школярами, які мають дислексією або порушення зору, гіперактивні учні потребують інклюзивного навчання. Навіть більше, численні дослідження доводять, що індивідуальне навчання їм протипоказане! Це має бути інклюзивний клас, супровід дорослих тощо. Гіперактивним дітям потрібно соціалізуватися, переймати соціально прийнятну поведінку однолітків та вчитися слухатися дорослих.

Формування позитивних установок

Негативні переконання щодо гіперактивних дітей варто замінити на позитивні установки. І завжди пам'ятати про них під час роботи! На які твердження можна спиратися?

1. Рівний-рівному. Спілкуйтеся із гіперактивною дитиною на рівних. Пам’ятайте, що поведінка гіперактивного школяра не робить його кращим або гіршим за інших. Усі діти унікальні у своїх особливостях: у когось РДУГ, а хтось, наприклад, має руде волосся.
2. Усі учні, незалежно від наявності ООП, заслуговують на особливе ставлення. Втім, гіперактивним дітям потрібно приділяти більше уваги та часу, ніж школярам без ООП.
3. Інколи агресивною поведінкою гіперактивні учні захищають свої особисті кордони. Як і всі люди! Можна навчити школярів правильному відстоюванню власних меж та м’яко наполягати на своєму як учитель.
4. Школярі зі РДУГ, як ніхто інші, потребують любові та турботливого ставлення. Особливу увагу зверніть на те, що у взаємодії з такими учнями слід уникати крайнощів, як-то надмірної суворості чи навпаки потурання. 

План дій на випадок форс-мажорів

Припустимо, ви позбулися негативних установок та набули позитивних переконань щодо дітей із гіперактивністю. Невже на цьому все? Звісно, ні. Не варто сподіватися, що всі проблеми вмить зійдуть нанівець. Майте реалістичні очікування: ви не можете повністю контролювати поведінку іншої людини, навіть свого учня. А тим паче із гіперактивним розладом та дефіцитом уваги! Тож завжди треба бути готовим до форс-мажорів.

Розуміючи основний вектор того, як правильно взаємодіяти з гіперактивними учнями, можна уникнути багатьох проблем. Виникла конфліктна ситуація? Намагайтеся в такому випадку завжди досягати згоди та порозуміння. І неодмінно пояснюйте, чому дитині щось «не можна»!

Якщо не вдається одразу, радимо переключити увагу дитини, бажано зі спокійним гумором:

• запропонуйте іншу активність, вправу тощо; 
• поставте неочікуване запитання, не пов’язане із темою уроку; 
• відреагуйте несподівано, наприклад, пожартуйте, повторіть дії учня тощо.

Не вдалося? Тоді запропонуйте гіперактивному учню альтернативну дію тому, що він робить. Як приклад, школяр постійно коментує та дає вказівки іншим учням. То призначте його ланковим чи бригадиром малої робочої групи! «Хочеш командувати – командуй, але й відповідати за групу тобі».

Ніяк не вдається налаштувати дитину на роботу на уроці? Спробуйте запропонувати дитині зробити щось фізично, тобто замість інтелектуальної діяльності можна звернутися до рухової. Дайте учню доручення: витерти дошку, роздати товаришам зошити тощо. 

Не варто чекати миттєвих змін! А що ж робити? Чітко планувати свою роботу, не фіксуватися на невдачах дитини та радіти успіхам!

ОГОЛОШЕННЯ

  Від 20.01 в по 28.01 

групи П-41, П-31, П-21,П-11  Ф-11, Т-21  

навчаються дистанційно.

Завдання з педагогіки у розділі "Дистанційне навчання"

Інклюзивна освіта

 

Новий Порядок організації інклюзивного навчання: коротко про головне

Поговоримо про зміни в організації освітнього процесу для учнів з ООП.

Із 01.01.2022 набув чинності новий Порядок організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №957. Документом визначено організаційні засади навчання учнів з особливими освітніми потребами за інституційною (очною (денною)) формою здобуття освіти. Як зміниться ця система освітніх послуг? 

Рівні підтримки учнів з особливими освітніми потребами

Головною новацією в організації інклюзивного навчання є запровадження п’яти рівнів підтримки в освітньому процесі для учнів з особливими освітніми потребами.

Рівні підтримки – обсяг тимчасової або постійної підтримки учнів в освітньому процесі відповідно до їхніх особливих освітніх потреб, що надається в закладі освіти.

1. Перший рівень підтримки надається учням з особливими освітніми потребами, які мають поодинокі, незначні труднощі І ступеня прояву. Рішення закладу освіти приймається на підставі письмової заяви батьків (у довільній формі), протоколу оцінки потреби учня в наданні підтримки у закладі освіти (додаток 2 до Порядку) або висновку ІРЦ. Підтримка реалізується силами та ресурсами закладу освіти (надається консультативна допомога корекційного педагога, вчителя-логопеда, практичного психолога), але якщо зусиль школи недостатньо, батькам буде рекомендовано звернутися до ІРЦ. Для учнів цієї категорії інклюзивний клас не створюється, а під час розподілу школярів між класами кількість таких осіб не враховується. Надання підтримки першого рівня припиняється за рішенням команди та/або письмовою заявою одного з батьків.

2. Підтримка другого-п’ятого рівнів надається учням, які мають бар’єри в різних сферах розвитку, що перешкоджають успішному функціонуванню (навчанню/взаємодії/ігровій діяльності/мобільності). У цьому випадку  керівник закладу освіти формує інклюзивний клас на підставі заяви одного з батьків учня та висновку ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку школяра. Механізм реалізації підтримки передбачає:

• пристосування освітнього середовища (складання індивідуальної програми розвитку та навчального плану, адаптацію підручників та матеріалів, дизайну приміщень тощо);
• наявність допоміжних засобів для навчання, додаткової підтримки (соціальних послуг супроводу);
• консультації учасників освітнього процесу з фахівцями ІРЦ і педагогічними працівниками закладів спеціальної освіти;
• адаптація процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня (за часом і змістом), зміна методів тестування.

Кожний рівень підтримки має певні особливості, які потрібно врахувати під час організації інклюзивного навчання, зокрема:

1. Другий рівень підтримки надається учням, які мають труднощі легкого (ІІ) ступеня прояву.  Для школярів цієї категорії передбачені: асистент учителя (за потреби), адаптація навчальних програм, до двох корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять на тиждень. У класі може бути троє таких учнів.

2. Третій рівень підтримки надається учням, які мають труднощі помірного (ІІІ) ступеня прояву. Для школярів цієї категорії передбачені: асистент учителя та асистент учня (за потреби), адаптація навчальних програм та адаптований розклад занять, альтернативна комунікація, до чотирьох корекційно-розвиткових і психолого-педагогічних занять на тиждень. В одному класі має бути не більше двох таких учнів. 

3. Четвертий рівень підтримки надається учням, які мають труднощі тяжкого (ІV) ступеня прояву. Для школярів цієї категорії передбачені: асистент учителя та асистент учня, адаптація або модифікація змісту навчання, адаптований та/або модифікований розклад занять,  використання спеціальних технологій та прийомів під час навчання, до шести корекційно-розвиткових і психолого-педагогічних занять на тиждень. У класі має бути лише один такий учень. 

4. П'ятий рівень підтримки надається учням, які мають труднощі найтяжчого (ІV) ступеня. Для школярів цієї категорії передбачені: асистент учителя та асистент учня, адаптація або модифікація змісту навчання, модифікований розклад занять, зміна результатів навчання, використання альтернативних методів навчання, до восьми корекційно-розвиткових і психолого-педагогічних занять на тиждень. У класі має бути лише один такий учень.  

Висновки ІРЦ, які видані до 01.01.2022, є чинними до закінчення строку їхньої дії (або до видачі нового). Якщо у висновку немає інформації про рівень підтримки учня, він визначається командою психолого-педагогічного супроводу за участю представника ІРЦ, який видав цей висновок. При цьому необхідно врахувати складність порушень.

Зарахування учнів з особливими освітніми потребами до школи

Згідно з наказом МОН від 16.04.2018 № 367 зарахування учнів з особливими освітніми потребами до закладу освіти здійснюється відповідно до наказу керівника, що видається на підставі:

• заяви про зарахування до закладу освіти, поданої особисто одним із батьків учня (необхідно надати документ, що посвідчує особу);
• копії свідоцтва про народження дитини (під час подання надається оригінал);
• оригіналу або копії медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о;
• оригіналу або копії висновку про психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації (за бажанням батьків дитини);
• оригіналу або копії відповідного документа про освіту (за наявності).

Для здобуття початкової та базової середньої освіти учні з ООП, які проживають на території обслуговування школи, мають право на першочергове зарахування до цього закладу освіти. 

Організація інклюзивного навчання

Для організації інклюзивного навчання керівник закладу освіти формує команду психолого-педагогічного супроводу, яка протягом двох тижнів із початку навчання складає індивідуальну програму розвитку учня за формою. Слід врахувати, що програма підписується всіма членами команди та одним із батьків учня, а потім затверджується керівником закладу освіти. Також вона обов'язково переглядається принаймні двічі на рік, враховується всіма педагогічними працівниками під час освітнього процесу, та зберігається в особовій справі учня три роки. 

На вимогу батьків та в разі відрахування чи переведення учня до іншого закладу освіти, батькам видається копія індивідуальної програми розвитку. 

Організацію інклюзивного навчання учнів забезпечує асистент учителя згідно з затвердженою посадовою інструкцією. В освітньому процесі індивідуальні соціальні та соціально-побутові потреби учнів задовольняє асистент учня (це може бути один із батьків, уповноважена ними особа або соціальний працівник).

Для учнів, які навчаються в різних інклюзивних класах одного або різних років навчання, можуть бути створені інклюзивні міжкласні групи для вивчення навчальних предметів або курсів. Кількість учнів у такій групі повинна бути не менше шести та не більше дванадцяти осіб.

Індивідуальний навчальний план

Для учнів з особливими освітніми потребами може складатися індивідуальний навчальний план, форму якого визначає заклад освіти. План складає команда за участю вчителів і батьків учня, схвалює педагогічна рада та затверджує керівник закладу освіти. Він має бути підписаним одним із батьків учня та повинен містити: 

• інформацію про назву закладу освіти;
• ПІБ учня; 
• клас, у якому він навчається; 
• цілі виконання та строк дії індивідуального навчального плану;
• загальний обсяг навчального навантаження та кількість годин на тиждень для вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
• інформацію про адаптацію чи модифікацію змісту освітніх компонентів освітньої програми, послідовність, форму і темп їх засвоєння;
• очікувані результати навчання.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомога) 

На основі індивідуальної програми розвитку керівник закладу освіти складає та затверджує розклад проведення психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять. Його необхідно узгодити з розкладом навчальних занять класу, також він має відповідати педагогічним та санітарним вимогам, враховувати індивідуальні особливості учнів.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття проводяться:

• працівниками закладу освіти або додатково залученими фахівцями на основі цивільно-правових договорів, укладених із закладом освіти або відповідним органом управління освіти (умови оплати та перелік фахівців визначені Постановою КМУ від 14.02.2017 №88 зі змінами); 
• в індивідуальній чи груповій формі (від двох до восьми осіб). Тривалість індивідуальних занять становить від 20 до 25 хвилин,  групових – від 35 до 40 хвилин;
• у ресурсній кімнаті, медіатеці школи винятково у супроводі педагогічних працівників, асистента учня або залученого фахівця.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Новий Порядок формує нову філософію надання освітніх послуг школярам з особливими освітніми потребами. Індивідуальна модель підтримки, командне визначення освітньої траєкторії, тісна взаємодія з ІРЦ має позитивно вплинути на якість інклюзивного навчання та допомогти школам покращити процес його організації. 

 

Концепція розвитку щоденного спорту в закладах освіти: основні моменти

Міністерство освіти і науки разом із Міністерством молоді та спорту затвердили Концепцію розвитку щоденного спорту в закладах освіти. Відповідний наказ опубліковано на сайті ІМЗО. Нагадаємо, нещодавно міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт заявив, що діти недостатньо розвинені у спортивному плані, мають багато проблем зі здоров'ям, але впоратися із цими складнощами допоможе збільшення кількості уроків фізкультури у школі. 

Реалізація Концепції планується за такими напрямами:

1. Організаційно-педагогічні основи фізичного виховання, що включають:

• розробку модельної навчальної програми для ЗЗСО;
• удосконалення методики проведення позаурочних заходів фізкультурно-оздоровчого спрямування;
• самостійні заняття руховою активністю та фізичними вправами;
• організацію та проведення щоденної рухової активності;
• забезпечення інклюзивного навчання;
• забезпечення індивідуального вибору виду рухової активності чи спорту;
• організацію спортивних секцій (фітнес, аеробіка, йога тощо);
• організацію та проведення підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури.

2. Нормативне забезпечення, що включає:

• удосконалення та розробку рекомендацій щодо обсягів рухової активності;
• створення законодавчої та нормативної бази;
• розробку критеріїв забезпечення належного рівня рухової активності.

3. Наукове забезпечення, що включає:

• розробку нормативно-правових основ фізичного виховання здобувачів освіти з урахуванням впливу несприятливих екологічних факторів;
• розробку критеріїв оцінювання вмінь та належного рівня руховї активності;
• проведення аналізу рівня фізичної підготовки здобувачів освіти;
• забезпечення умов для створення нових гуртків, секцій тощо;
• забезпечення умов для вибору рухової активності.

4. Методичне та інформаційне забезпечення, що включає:

• фундаментальні зміни в роботі методичних і науково-дослідних центрів;
• широке висвітлення заходів з реалізації Концепції у ЗМІ;
• залучення до участі у заходах із популяризації фізичного виховання популярних діячів спорту, шоу-бізнесу тощо.

5. Здійснення медичними працівниками профілактичних та оздоровчих заходів в усіх закладах освіти, проведення моніторингу стану здоров'я.

6. Кадрове забезпечення, що передбачає підвищення педагогічної та професійної майстерності вчителів шляхом організації курсів підвищення кваліфікації та атестації.

7. Матеріально-технічне забезпечення, що включає:

• розробку і затвердження державних нормативів фінансового і матеріального забезпечення;
• залучення позабюджетних джерел фінансування;
• запровадження реалізації пілотного проєкту «Гроші ходять за дитиною» по фінансуванню послуги у закладах позашкільної освіти спортивного профілю.

Очікується, що реалізація Концепції сприятиме формуванню ефективної навчальної системи щоденної рухової активності в закладах освіти, мотивації школярів до занять фізкультурою, створенню необхідних для ефективних занять умов. Звісно, головним результатом має стати покращення показників стану фізпідготовки учнів. 

Ознайомитися з Концепцією детальніше можна за посиланням.