Основи інклюзивної освіти. Тема 8.

 

Тема 8. Індивідуальний навчальний план та його складові

 

Мета: формувати поняття: індивідуальний навчальний план, співпраця, співробітництво; вчити ефективно організовувати власну освітню діяльність; формувати мотивацію до освітньої діяльності, стимулювати до самовиховання; вчити аналізувати, структурувати і фіксувати інформацію.

 

План лекції

1. Індивідуальний навчальний план як складова курикулуму. Необхідність використання індивідуального плану у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

2. Розробка індивідуального навчального плану. Підготовка та вимоги до підписання індивідуального навчального плану. Співпраця з батьками при розробленні та виконанні індивідуального навчального плану.

3. Аналіз основних компонентів індивідуального навчального плану.

Тезаурус: індивідуальний навчальний план, співпраця, співробітництво.

Рекомендована література: 10, 12, 13, 14, 16, 23, 27, 32.

 

Зміст лекції

 

1. Індивідуальний навчальний план як складова курикулуму. Необхідність використання індивідуального плану у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

Основна мета загальноосвітнього навчального закладу, в якому впроваджується інклюзивне навчання, – надання індивідуально-орієнтованої педагогічної, психологічної та соціальної допомоги дітям, що мають особливі освітні потреби. Відповідно першочерговим завданням є підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, які б запроваджували систему індивідуально- диференційованого підходу на основі особистісно-орієнтованої моделі освіти, яка передбачає організацію навчальної діяльності з використанням індивідуальних навчальних планів.

Відповідно до принципу структурування освіти навчальний план, як основна складова курикулуму, повинен враховувати особливості психічного розвитку дітей; базові основи загальної освіти, на яких будуються всі загальноосвітні й спеціальні програми; сукупність освітніх галузей; відповідність їх тим знанням, які необхідні дітям з порушеннями розвитку для соціалізації; взаємодія й взаємозамінність педагогів.

Основною умовою є обґрунтування й запровадження в навчальний процес навчального плану з гнучкою варіативною структурою його шкільного компонента, що враховує загальні закономірності психічного розвитку дітей, котрі нормально розвиваються, і дітей з порушеннями розвитку, а також модально неспецифічні закономірності розвитку, пов’язані з тими якостями, які спостерігаються у всіх групах дітей з порушеннями розвитку, зокрема:

–                   у плануванні навчальних заходів і розробці програм та планів необхідно враховувати уповільнення темпу вікового розвитку, зміну строків переходу від одного психологічного віку до іншого;

–                   під час розробки навчальних програм і планів уроку важливо розглядати сповільненість швидкості прийому й переробки інформації, яка надходить;

–                   необхідно пам’ятати про зниження загальної психічної й, зокрема, пізнавальної активності, що детермінує звуження запасу знань у цілому, уявлень про навколишній світ і про себе;

–                   у навчальних технологіях враховується диспропорційність між спрямованою й спонтанною сторонами розвитку;

–                   враховується недорозвинення всіх або деяких форм предметної діяльності (звертається увага на незрілість мотиваційної сфери, недостатність окремих мислительних операцій, недостатність контролю за їхнім протіканням тощо);

–                   під час розробки навчального плану необхідно пам’ятати про порушення мислення й мовлення у всіх групах дітей з порушеннями розвитку, а також недостатності словесного опосередкування поведінки й психічної діяльності загалом;

–                   варто зважати на те, що причин азбідніння соціального досвіду –різноманітні утруднення у сфері спілкування, що спричиняють порушення темпу формування вищих психічних функцій;

–                   потрібно враховувати деформацію соціальної ситуації розвитку, системи відносин дитини з найближчим оточенням.

2. Розробка індивідуального навчального плану. Підготовка та вимоги до підписання індивідуального навчального плану. Співпраця з батьками при розробленні та виконанні індивідуального навчального плану

Розроблення навчального плану відбувається згідно чотирьох моделей здобуття освіти неповносправними. Перша модель характеризується тим, що учні одержують цензову освіту, співвідносну з освітою здорових дітей, і в ті ж терміни, що і в масовому закладі загальної середньої освіти; друга модель означає одержання цензової освіти з подовженням терміну навчання; третя модель відображає нецензову освіту; четверта – одержання нецензової, індивідуалізованої, реабілітаційної освіти.

Таким чином, здобувачам освіти з порушеннями психофізичного розвитку надається можливість здобуття освіти, що відповідає їхньому інтелектуальному потенціалу.

При цьому особливий акцент робився на особистісну орієнтацію навчання, оскільки вона характеризується суб’єктно-суб’єктивною взаємодією, що вимагає створення умов для вияву продуктивно-творчої активності здобувачів освіти. При організації навчального процесу перевага надавалася індивідуально-груповій формі діяльності з врахуванням готовності й здібностей особистості.

Діяльність здобувача освіти оцінюється не лише з позиції набутих знань, а перш за все – з позиції прогресивного розвитку. Якісна оцінка діяльності суб’єктів допускається не як виняток, а як система. Особистісно-орієнтоване навчання передбачає встановлення демократичного стилю взаємовідносин між учителем та учнем у руслі педагогіки підтримки.

У умовах освітньої інтеграції перспективна технологія колективного способу навчання, яка передбачає чотири форми організації: колективну, групову, парну, індивідуальну. Групова й парна форми роботи дозволяють об’єднати здобувачів освіти за здібностями, створити адекватний освітній простір з урахуванням їхнього рівня психофізичного розвитку, а відтак, і можливостей научуваності.

Мотиваційне ранжування навчальних занять, діалогічна взаємодія учителя з учнем і здобувачів освіти між собою, система оцінювання, за якої діти не порівнюються один з одним, а визначається динаміка зростання кожного здобувача освіти, – підсилює емоційно-вольовий компонент навчального процесу. Як підтвердили результати дослідження, ставлення здобувача освіти до матеріалу, що вивчається, стає зацікавленішим, з’являється віра у власні сили, наполегливість в досягненні результату. Процес навчання стає для здобувача освіти з порушеннями психофізичного розвитку привабливішим, доступнішим і зрозумілішим. Корекційні цілі в навчальному процесі мають позитивний характер. Не стільки усуваються відхилення, скільки створюються передумови для успішного навчання. Форми корекції визначаються причинами виникнення утруднень у процесі навчання, які впродовж певного часу усуваються.

Індивідуальний навчальний план – найбільш важливий документ для дітей з особливими освітніми потребами. Індивідуальний навчальний план описує забезпечення для здобувачів освіти та вміщує такі розділи:

–                   загальне визначення інформації про здобувачів освіти;

–                   теперішній рівень функціонування з описом останнього розміщення;

–                   рекомендації комітету, який оцінює здобувачів освіти;

–                   інструктивні цілі й об’єкти з поділом їх оцінювання;

–                   визначення модифікацій класних кімнат.

Також в індивідуальний навчальний план повинні бути включені інші забезпечення, необхідні для здобувача освіти. Індивідуальний навчальний план повинен бути детально описаний. У випадку, коли учень переїжджає в інший район, новий вчитель повинен отримати індивідуальний навчальний план і дізнатися, що саме необхідно для навчання й розвитку вихованця.

Індивідуальний навчальний план є засобом зв’язку та виконує декілька функцій. Одна з них – повідомляти про особливості й умови навчання всіх, хто пов’язаний з життям і розвитком здобувача освіти, особливо батьків. До обговорення індивідуального навчального плану повинні бути залучені батьки, учні, вчителі або інші особи, обізнані з особливими потребами здобувача освіти, а також представники відділу освіти. За допомогою індивідуального навчального плану батьки дізнаються про навчальні заходи, освітні послуги, види допомоги, які надаються дитині. Батьки повинні ознайомитися з тим, що дитина вивчає, які методики застосовуються та який час на це відведений. Таким чином вони пов’язані з рішенням щодо навчального забезпечення, яке буде проводитися. Батьки не можуть диктувати вимоги щодо того, як, де і хто виконуватиме заходи, хоча працівники повинні прислухатися до їх побажань та знань про індивідуальні особливості дитини. Ознайомившись з індивідуальним навчальним планом, батьки повинні розуміти:

–                   чому їхня дитина потребує особливого навчання;

–                   хто буде проводити навчання;

–                   де відбуватиметься навчання;

–                   тривалість навчання;

–                   програма оцінювання;

–                   скільки часу їхня дитина проводитиме в спеціальному класі;

–                   які заходи здійснюватимуться для дитини, наприклад, професійна та фізична терапія, надання порад, консультацій, перевезення.

Читаючи індивідуальний навчальний план батьки повинні чітко розуміти, хто проводить навчання, яка його тривалість кожного дня, а також визначити, чи потрібна особлива консультація для дитини чи будь-яка інша допомога. Індивідуальний навчальний план відіграє важливу роль у відборі працівників, які забезпечуватимуть виконання положень плану.

Директорові навчального закладу необхідно вивчити розділи індивідуального навчального плану і впевнитись у тому, що всі заходи описані належним чином. Якщо вповноважена перевірка перегляне програми для здобувачів освіти з особливими потребами, то насамперед вона звертає увагу, чи є індивідуальний навчальний план здобувача освіти. Ознайомлюючись з індивідуальним навчальним план, перевірка визначає:

–                   чи є всі необхідні розділи, які вимагаються законом;

–                   чи є зв’язок між цілями й об’єктами програми;

–                   чи є відповідні знання про дітей з особливими навчальними потребами складовою частиною команди та інше.

За допомогою індивідуального навчального плану директор може перевірити, чи забезпечують учню з особливими навчальними потребами вільну, відповідну загальну освіту. Остання вагома функція індивідуального навчального плану – оцінювання. Цілі індивідуального навчального плану можуть визначати успішність здобувача освіти.

Перед зустріччю щодо обговорення індивідуального навчального плану необхідно виконати багато підготовчої роботи. Присутнім на обговоренні індивідуального навчального плану необхідно володіти знаннями про те, що включається в індивідуальний навчальний план, проглянути документи і ставити уточнюючі запитання членам команди, бути готовим відповідати на всі поставленні питання в ході роботи. Директор має бути добре проінформований про індивідуальний навчальний план, а особливо – про навчання здобувача освіти з особливими потребами, котрий навчається у його закладі загальної середньої освіти. При складанні індивідуального навчального плану необхідно:

1.                Переглянути інформацію від викладацького колективу. Звернути увагу на тестування й навчальні проблеми, які були у минулому. Додатково проаналізувати успішність здобувача освіти з навчального журналу. Визначити сильні  сторони здобувача освіти і, спираючись на них, формувати основу індивідуального навчального плану.

2.                Переговорити з учителями, аби дізнатися про навчальну успішність здобувача освіти.

3.                За умови, що є попередні індивідуальні навчальні плани для цього здобувача освіти, переглянути їх. Особливо необхідно звертати увагу на мету, цілі й об’єкти попередніх індивідуальних навчальних планів.

4.                Порівняти їх з робочим звітом про виконану роботу. За можливості обговорити з учителями, які здійснювали попередні індивідуальні навчальні плани, та визначити рекомендації успішних, вдалих і невдалих рішень.

5.                Обговорити з сучасними й колишніми вчителями все, що було зроблено для цього здобувача освіти, та проблеми, які виникали. Маючи таку інформацію, можна зрозуміти й визначити суть навчальної програми, яку повинен отримати учень.

6.                Визначити й закріпити вчителів та працівників, які будуть залучені до роботи з учнем. Встановити норми кількості здобувачів освіти з особливими потребами в класі. Визначити, хто з учителів у закладі загальної середньої освіти найбільш підходить до навчальної роботи цього здобувача освіти.

7.                Визначити зручний для батьків час, і зробити все можливе, щоб залучити їх до роботи. Деякі батьки цього не бажають, але інші погоджуються брати активну участь у процесі. Індивідуальний навчальний план є зв’язком між батьками та закладом загальної середньої освіти, тому необхідно не тільки залучати батьків до роботи, але також зазначати в документі всі спроби співпраці.

8.                Визначити час, зручний для вчителів з особливої освіти, які найбільш підходять для реалізації плану. Необхідна також присутність учителя для вирішення, що можна, а що не можна робити з класом та який час відведений на це.

9.                Необхідно спостерігати за учнем у класі. Занотувати його навчальну та громадську діяльність, як він чи вона долає труднощі, які взаємовідносини з іншими здобувачами освіти тощо.

10.           Забезпечувати можливості для спостереження особам, обізнаним з особливими потребами здобувачів освіти, які можуть бути залучені до виконання індивідуального навчального плану. Ці особи знайомитимуться з здобувачами освіти після зустрічі щодо індивідуального навчального плану, проте це допоможе їм подати рекомендації при створені індивідуального навчального плану.

11.           Варто переконатися у тому, що батьки знають, що вони можуть запрошувати на зустріч людей, які обізнані з потребами їхньої дитини та можуть допомогти при створені індивідуального навчального плану.

3. Аналіз основних компонентів індивідуального навчального плану

Під час зустрічі всі учасники разом створюють індивідуальний навчальний план. Крім того, варто переконатися, що прослухали всі ідеї. Необхідно додержуватися таких важливих пунктів під час зустрічі:

Учасники не повинні відчувати тиск, бути скованими, напруженими.

Терміни й абревіатури не повинні використовуватися, а використані необхідно пояснити згідно з контекстом.

Ідеї, які виникли, не повинні осуджуватися, бути догмами, обов’язковими, обмеженими.

Потрібно занотовувати все, про що говориться.

По-перше, необхідно переконатися, що батьки розуміють визначення та цілі індивідуального навчального плану. Потрібно пояснити батькам, що це – індивідуальна програма навчання тільки для їхньої дитини, що учень з такими ж особливими навчальними проблемами може мати інші цілі та об’єкти.

По-друге, пояснити батькам, що мета зустрічі спланувати спеціальну навчальну програму для їхньої дитини.

По-третє, повідомити батькам, що чекають від них як членів команди; важливе значення відомостей про дитину, відомі лише їм, які вони вважають важливою складовою плану. Батькам необхідно знати: якщо визначені компоненти плану не дають результату, буде організована інша зустріч для уточнення, удосконалення індивідуального навчального плану.

Представте батькам усіх присутніх на зустрічі, які відіграють велику роль у навчанні їхньої дитини. Якщо у батьків виникають питання, вони можуть поставити їх у будь-який час. Якщо ви представляєте проект індивідуального навчального плану батькам, то поясніть їм, що проект є чорновим варіантом, і якщо у них є рекомендації чи доповнення, вони можуть їх внести в програму.

Назустрічі щодо індивідуального навчального плану слід розглянути такі питання:

–                   Чи має учень проблеми зору?

–                   Чи має учень проблеми слуху?

–                   Чи не заважає поведінка здобувача освіти його/її навчанню або іншим?

–                   Чи потребує учень допоміжні технічні пристосування та механізми?

–                   Чи потрібна учню служба перевезення?

–                   Чи потрібно учневі віком 14 років та старше дотримуватися індивідуального навчального плану?

–                   Чи навчається учень у старших класах?

–                   Чи потребує учень адаптивного фізичного навчання?

–                   Чи потрібне учневі особливе забезпечення?

–                   Який теперішній рівень учнівської діяльності?

–                   У якій навчальній сфері необхідна допомога учневі?

–                   Чи є соціальні та емоційні сфери, в яких учень потребує підтримки?

–                   Скільки часу проведе учень, відвідуючи заняття?

–                   Якщо ж учень не відвідуватиме заняття, то як він/вона взаємодіятиме зі здоровими однолітками?

–                   Коли буде індивідуальний навчальний план оцінений?

Кожен індивідуальний навчальний план має оцінюватися щороку. Батькам також потрібно знати, як їхня дитина досягає цілей індивідуального навчального плану, як і батькам дітей без особливих навчальних потреб. Тобто, якщо інші діти у закладі загальної середньої освіти одержують табель з успішності після кожної четверті, то й учні з особливими навчальними потребами повинні отримувати його відповідно до успішності виконання індивідуального навчального плану.

Іноді батьки можуть прийти на зустріч і запитати: «Де мені розписатися?» Такі батьки не хочуть витрачати час на зустріч. Вони довіряють районному відділу освіти або були неодноразово присутні на такій зустрічі й не мають бажання зустрічатися з тими самими людьми. Яка б не була причина, батьків треба підбадьорювати, заохочувати якомога довше затриматися на зустрічі, аби шкільний колектив переконався у тому, що батьки розуміють, що відбувається.

З іншого боку, можуть бути батьки, краще обізнані із законом особливої освіти, ніж представники освіти. Необхідно пам’ятати, що батьки бажають тільки всього найкращого своїм дітям. Якщо ви відповіли на всі поставленні питання, поспілкувалися з усіма, хто причетний до розвитку дитини, розумієте звіт викладацького колективу, то ви добре підготувились. Мета індивідуального навчального плану – працювати з потребами здобувача освіти, які описані у звіті викладацького колективу.

Поміркуйте щодо місця зустрічі. Деякі батьки прагнуть тримати все якомога конфіденційно, а для інших це не є проблемою. Переконайтеся, що для учасників підготовлено зручні стільці та свіжу воду, після кожної години роботи буде організована перерва. Кімната не повинна мати предмети, які відвертають увагу, тобто телефон, ксерокс тощо. Але, якщо є особи, котрі не можуть бути присутні на зустрічі, проте могли б брати участь по телефону, встановіть телефон з гучномовцем. Забезпечте приміщення дошкою чи папером, аби учасникам легше було висловити свої думки. Важливо записувати зустріч. Це забезпечить вас точною інформацією про те, що там відбулося.

Після зустрічі важливо, щоб усі, хто працюватиме з учнем, підписали індивідуальний навчальний план. Проте найважливіше – переконатися, що індивідуальний навчальний план створений, аби забезпечити учневі всі його потреби.

Обов’язково переконайтеся, що учителі не розглядають зустріч як батьківські збори або покар, а як перевірку прогресу здобувача освіти. Зміни, які неотрібно зробити, потребують додатковий час та забезпечення, щоб належно задовольнити потреби здобувача освіти. Наступні пункти – це кроки, які необхідні після зустрічі, щоб забезпечити виконання індивідуального навчального плану:

Переконайтеся, що батьки отримали завірену копію індивідуального навчального плану.

Забезпечте копіями індивідуального навчального плану вчителів, які працюватимуть над його виконанням.

Переговоріть з усіма вчителями, які працюють над виконанням індивідуального навчального плану кожного здобувача освіти щомісячно. Перевірте, чи відповідає робота потребам здобувача освіти.

Щонайменше кожних 9 тижнів обговорюйте із вчителями, чи робить учень прогрес щодо виконання цілей індивідуальний навчальний план.

Переконайтеся, що батькам посилають відомості про успішність здобувача освіти з особливими навчальними потребами так само часто, як учні в закладі загальної середньої освіти отримують табелі.

Якщо ж учень не виконує цілі індивідуальний навчальний план або треба внести якісь зміни, необхідно організувати іншу зустріч якомога швидше.

Як було вже зазначено, ви повинні зробити все можливе, аби залучити батьків до співпраці. Якщо проводите зустріч без батьків, то необхідно задокументувати всі спроби залучення батьків до роботи. До рекомендованої документації входять:

1.     Запис зроблених телефонних дзвінків, ким і коли здійснені, які були результати.

2.      Копії листів чи запрошень, надісланих батькам, з описом відповідальних моментів.

3.        Запис візитів додому та до робочих місць батьків здобувача освіти. Якщо ви не можете зв’язатися з батьками по телефону чи вони не відповідають на листи, тоді відвідайте їх, запишіть час, дату, з ким розмовляли, те, чому не відвідується зустріч.

Переконайтесь, що батьки розуміють те, що відбуватиметься на зустрічі. Відведіть час, аби впевнитися, що батьки розуміють процес, термінологію, де їхня дитина буде навчатися та з якою метою.

Існує багато причин, чому батьки не підписують індивідуальний навчальний план. Можливо, вони не довіряють спеціальному навчанню, не бажають, аби їхня дитина навчалася поза закладом загальної середньої освіти, або вони хочуть, щоб було проведено більше ніж заплановано районним відділом. Такого не трапляється часто, проте, якщо це сталося, дотримуйтесь наступних інструкцій:

Якщо батьки не підписують індивідуальний навчальний план, ви маєте декілька варіантів. Пам’ятайте важливий момент, що у батьків може бути вагома причина, чому вони не підписують індивідуальний навчальний план. По-перше, дізнайтесь, чому вони відмовились підписувати індивідуальний навчальний план. Ця причина може допомогти у здійсненні наступного кроку.

Якщо батьки відмовляються підписувати індивідуальний навчальний план, то:

–                   по-перше, повідомте батькам, що навчальна команда на зустрічі дасть відповідь, чому їхню дитина має особливі навчальні проблеми;

–                   по-друге, поясніть, що мета зустрічі – створити навчальну програму для дитини. Якщо батьки незадоволені результатами зустрічі, скажіть, що вони мають право самостійно оцінювати загальношкільні проблеми, якими переймається їхня дитина.

Якщо батьки відмовляються підписувати індивідуальний навчальний план, бо не хочуть, щоб їхня дитина навчалася в «спеціальному» класі, поясніть їм причину та проаналізуйте структуру того, як проводиться навчання для здобувачів освіти з особливими потребами.

Якщо батьки не підписують індивідуального навчального плану, вважаючи, що ви недостатньо дбаєте про те, що потрібно для навчання їхньої дитини, поясніть їм раціональне виконання ваших рекомендацій. Якщо існує непогодженість з батьками, пам’ятайте, що вони мають право на клопотання, скаргу тощо, таке ж право маєте і ви.

Учні віком від 14 років повинні бути залучені до створення індивідуального навчального плану. Чому саме з 14-літнього віку? Це вік, коли слід розпочати створення перехідного плану, як частини індивідуального навчального плану. Перехідний план – це перелік кроків та цілей, спеціальних методик для здобувача освіти після середньої освіти.

Вимагається залучати учні до обговорення перехідних забезпечень. Це стосується здобувачів освіти віком 14-15 років, в деяких випадках –молодших здобувачів освіти.

Аналіз основних компонентів індивідуального навчального плану.

Складові індивідуального навчального плану:

–                   рівень розвитку здобувача освіти;

–                   розписані на рік цілі;

–                   встановлення рівнів і термінів виконання об’єктів;

–                   спеціальна програма навчання та споріднені заходи, які проводитимуться для здобувача освіти;

–                   час, відведений для співпраці між здобувачами освіти з особливими потребами та без них;

–                   терміни початку проведення заходів і приблизний термін виконання;

–                   якщо учень віком 14 років або старше, – визначення перехідних заходів;

–                   як батьки будуть повідомлені про прогрес здобувача освіти.

Теперішній рівень характеристики здобувача освіти – перший компонент індивідуального навчального плану. Якщо учасники погоджуються з нинішнім рівнем розвитку здобувача освіти, то визначення щорічних цілей та об’єктів набагато легший. В характеристиці здобувача освіти повинен бути описаний навчальний рівень та рівень поведінки здобувача освіти так, щоб учасники зрозуміли, чому необхідний індивідуальний навчальний план для цього здобувача освіти.

Нема помилки у використанні таких термінів, як навчання здобувачів освіти з особливими потребами чи розумова відсталість. Проте не слід використовувати ці визначення, коли слухач не розуміється на термінології.

Описуючи нинішній рівень розвитку здобувача освіти, вкажіть пункти, які є засобами, що допомагають здобувача освіти. Часто учні з особливими потребами є мінливими, не стабільними. Тому опишіть рівень розвитку так, щоб викладачі іншої школи могли все зрозуміти, прочитавши індивідуальний навчальний план, зробити такі висновки:

Я дійсно знаю рівень розвитку цього здобувача освіти; знаючи це, буде простіше здійснювати індивідуальний навчальний план.

Особи, які проводили зустріч щодо індивідуального навчального плану, дійсно були обізнані з інформацією про її /його розвиток.

Звідки ж береться інформація щодо рівня розвитку здобувача освіти? її подає безпосередньо викладацький колектив, а також попередні класні керівники. Також це можна дізнатися із спостережень здобувачів освіти того ж класу.

Цілі на рік. Хороша рекомендація – мати ціль для вирішення кожної проблеми. Річні цілі є загальними, в яких здобувач освіти може потребувати допомогу з таких питань, як читання, математика чи письмо.

Річні звіти займають друге місце після справи щодо зустрічі відносно індивідуального навчального плану, тому їх слід розглянути та узгодити з іншими учасниками.

Цілі на рік визначаються не тільки навчальною командою, а також попередніми й теперішніми вчителями, за допомогою спостережень та встановлених батьками потреб.

Після визначення рівня розвитку здобувача освіти та цілей на рік визначте рівні й терміни виконання об’єктів для здійснення цих цілей.

Важлива частина об’єктів – приєднання процедур, критеріїв, програм, завдяки яким вчителі та батьки дізнаються, в чому дитина робить успіхи. Вони можуть змінюватися протягом навчального курсу, якщо об’єкти та рівні швидко досягнуто, або не досягнуто. Причиною щомісячних зборів може бути внесення змін до індивідуального навчального плану, якщо необхідно, не очікуючи кінця навчального року.

Кожен індивідуальний навчальний план вміщує спеціальні заходи. До цього списку повинні входити:

–                   служби щодо навчання, спеціально призначеного для здобувачами освіти;

–                   споріднені служби для покращення навчання здобувача освіти;

–                   підтримки та модифікації, необхідні в навчальному процесі. Повинно бути встановлено кількість відведених годин на тиждень і кінець виконання заходів.

Споріднені служби сприяють покращенню навчального процесу. До них належать перевізні служби, допомога логопеда, спортивні заняття тощо.

Кожний учнівський індивідуальний навчальний план повинен вміщувати пункт, в якому передбачено час для співпраці між здобувачами освіти з особливими потребами та без них. Це нова вимога, яку було запропоновано декілька років тому, аби обдумати та встановити участь дітей з особливими потребами у різних заходах. До таких заходів належать позанавчальна діяльність, екскурсії, дошкільна та після-шкільна діяльність.

Дати початку проведення заходів та приблизний термін виконання.

Необхідно, щоб індивідуальний навчальний план був затверджений протягом 10 днів після проведення зустрічі, хоча цей термін може змінюватися через невідкладні поїздки батьків, вихідні дні та інші обставини. Якщо це трапилось, вам потрібно задокументувати, чому відкладається написання індивідуального навчального плану і якнайшвидше вирішити цю проблему.

Якщо дитина переїхала у ваш район з індивідуальним навчальним планом, використовуйте його, поки не затвердите власний. Вам необхідно переглянути та переробити індивідуальний навчальний план через відмінність навчальної будівлі та колективу. Новий індивідуальний навчальний план слід написати протягом тижня після отримання попереднього. Ви не можете змінити заплановане навчання через те, що він чи вона відвідує вашу школу. Ви не можете прийняту дитину, яка отримувала спеціальне навчання, відправити відвідувати звичайні заняття з частковою допомогою.

Індивідуальний навчальний план повинен містити терміни виконання запланованих заходів. Часто зустрічається такий термін, як «останній день навчального року». Щорічно слід переглядати індивідуальний навчальний план, а деякі індивідуальні навчальні плани написані на весь календарний рік. Завжди вирішуйте та занотовуйте в індивідуальний навчальний план, що потрібно для здобувача освіти під час проведення відповідних служб.

Додаткові визначення перехідного періоду.

Якщо здобувачеві освіти виповнюється 14 років протягом року виконання індивідуального навчального плану, мають бути включені пункти про те, що слід зробити, аби підготовити здобувача освіти до навчання у старших класах. Тут важливо врахувати:

1.     Високий рівень безробіття осіб з особливими навчальними потребами.

2.     Усвідомлення того, що учні з особливими навчальними потребами закінчують загальну освіту та переходять до системи, де права й підтримка для них обмежені.

3.      Розуміння того, що учні з особливими навчальними потребами завжди отримують бажані результати при влаштуванні на роботу та досягненні інших аспектів успішного життя.

Слід розглянути наступні пункти:

1.                Під час останнього року навчання батьки та вчителі повинні розмірковувати про майбутнє дитини після закінчення школи.

2.                Обдумати, хто буде відповідальний за подальшу роботу з дітьми з особливими потребами.

Повідомлення батьків.

Ще один важливий компонент індивідуального навчального плану – повідомлення батьків про навчальні результати дитини. Повідомляйте батьків про успішність дитини з особливими проблемами так часто, як ви повідомляєте інших батьків. Тобто, якщо інші діти у закладі загальної середньої освіти одержують табель з успішності після кожної четверті, то й учні з особливими навчальними потребами повинні отримувати його відповідно до успішності виконання індивідуальний навчальний плану.

Приклад таблиці успішності досягнення цілей індивідуальний навчальний плану можна розмістити у відповідному пункті індивідуального навчального плану. За допомогою цієї таблиці ми бачимо результати виконання цілей.

Важливе подальше покращення індивідуального навчального плану як метод відповідальності. Якщо певна ціль індивідуального навчального плану не виконана до встановленого терміну і прогресу не спостерігається, то це повинно спонукати до прийняття рішень, де слід переглянути індивідуальний навчальний план. Зустрічі відбуваються переважно зі спеціалізованими викладачами, щоб розглянути цілі індивідуального навчального плану та етапи їх досягнення.

 

Запитання і завдання для самоконтролю

1.                Охаракетризуйте особливості індивідуального навчального плану як складової курикулуму.

2.                Доведіть необхідність використання індивідуального плану у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

3.                Розробіть схему індивідуального навчального плану.

4.                Визначте роль батьків при розробленні та виконанні індивідуального навчального плану.

5.                Проаналізуйте основні складові компоненти індивідуального навчального плану.