суть процесу виховання

Тема: Суть процесу виховання

План:

1.     Характеристика виховного процесу.

2.     Функції виховного процесу.

3.     Діалектика і рушійні сили виховного процесу.

                                  

Сторони виховання

Зовнішня власне виховання,  виховуюча діяльність як передача соціального досвіду і природного середовища

Внутрішня самовиховання, цілеспрямований процес самовдосконалення шляхом засвоєння соціального досвіду діяльності

Сутність – це смисл даної речі чи явища, те, що воно є саме по собі, на відміну від усіх інших речей.

Сутність процесу виховання – це організація життя дитини, виховання навичок і звичок – стійких форм поведінки та вчинків, як спосіб поведінки у суспільстві.

Процес виховання – це сукупність дій вихователя і вихованця в процесі їх діяльності і спілкуванні, що забезпечує взаємодію індивіда з оточуючим світом, формування його ставлення до дійсності.

Особливості виховного процесу:

Виховний процес є: -         цілеспрямованим, -         багатофакторним, -         тривалим та безперервним, -         комплексним.

Виховному процесу притаманні: -         віддаленість результатів, -         варіативність результатів, -         самокерованість.

2.

Функції виховного процесу
Виховання Передбачає педагогічну цілеспрямовану організацію діяльності, спілкування дитини, які сприяють формуванню у вихованців морального ставлення до оточуючого світу, до самого себе, моральних норм і правил поведінки. Виховання – це вплив ззовні: батьків, вчителів, друзів, навколишнього середовища.	Самовиховання Систематична і свідома діяльність людини, спрямована на вироблення і вдосконалення своїх позитивних якостей і подолання негативних.	Перевиховання Виховний процес, спрямований на подолання негативних якостей особистості, які сформувалися під впливом умов виховання.

3. Діалектика процесу виховання полягає у безперервному розвитку взаємозумовленості в його динамічності, рухливості, суперечливості.

Рушійні сили виховного процесу – це сукупність суперечностей, вирішення яких сприяє просуванню процесу виховання до нових цілей.

Є такі суперечності:

-         між необмеженими можливостями розвитку людської природи і обмежуючими умовами соціального життя.

-         між зрослими соціально значимими завданнями, які треба вихованцю вирішувати і тими можливостями, які обмежують його вчинки і дії у вирішенні цих завдань.

-         між зовнішніми впливами і внутрішніми прагненнями.

-         між впливами сім’ї, школи, громадськості, вулиці, засобів масової інформації.

-         між організованим впливом школи і стихійним впливом оточення.

-         між окремими впливами вчителів, які працюють у даному класі.

-         між рівнем розвитку особистості і виконуваними нею функціями в колективі.

-         між набутим негативним досвідом поведінки і новими умовами життя і діяльності.

-         Між усвідомленням унем своїх прав і обов’язків.