Система освіти в Україні

Тема: Система освіти в Україні.

План:

1.     Сутність поняття «система освіти» та принципи освіти в Україні.

2.     Структура системи освіти в Україні.

3.     Заклади системи загальної освіти.

4.     Сільська малокомплектна школа.

1.     Система освіти складається із закладів освіти, наукових установ, науково-виробничих підприємств. У сучасних умовах принципи освіти в Україні:

1)    доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надається державою.

2)    рівність умов кожної людини для певної реалізації своїх здібностей, таланту, всебічного розвитку.

3)    гуманізм, демократизм, пріорітетність загальноморальних цінностей.

4)    органічний зв'язок з національною історією, культурою, традиціями.

5)    незалежність освіти від політичних партій, громадянських і релігійних організацій.

6)    науковий, світський характер освіти.

7)    інтеграція з наукою і виробництвом.

8)    взаємозв’язок з освітою інших країн.

9)    гнучкість і прогностичність системи освіти.

10)    єдність і наступність системи освіти.

11)    безперервність і різноманітність освіти. Поєднання державного управління і громадянського самоврядування в системі освіти.

2.     Зупинимось на характеристиці навчально-виховних закладів, які входять у систему освіти:

1)    Дошкільна освіта і виховання, яка здійснюється у сімї та дошкільних закладах.

2)    Загальна середня освіта реалізується у середніх закладах освіти групи з очною, заочною формами навчання при загальношкільних.

3)    Позашкільна освіта і виховання здійснюється закладами освіти із сім’єю.

4)    Професійно-технічна

5)    Вища освіта

6)    Післядипломна підготовка

7)    Аспірантура та докторантура

8)    Післядипломна освіта

9)    Самоосвіта (передбачає самостійну роботу громадян)

3.     Школа – освітній заклад для навчання, освіти і виховання дітей, молоді та дорослих.

Школи поділяють:

-         за обсягом знань (початкові, основні, старші)

-         за характером знань (загальноосвітні, професійні)

-         за віком (дітей, молоді, дорослих)

-         за тим, хто їх утримує (державні, приватні, муніцепальні)

-         за статтю учнів (сумісні, роздільні)

-         за часом перебування і характером організації учнів (школи-інтернати, школи з продовженим днем)

-         за відношенням до релігії (конфесійні, світські)

Гімназія – це середній навчально-виховний заклад освіти, що зорієнтований на навчання і виховання здібних та обдарованих дітей, який починає працювати з учнями після закінчення школи І-го ступеня.

Мета: Активна участь у процесі формування інтелектуального потенціалу держави, розвиток вищих соціальних потреб особистості громадянського та духовного відродження.

Завдання гімназії виявити найбільш здібних та обдарованих дітей, створення умов для розвитку індивідуальних здібностей кожної особистості на основі розширення базового компоненту, формулювання потреб до саморозвитку, підготовки учнів до здобуття вищої освіти.

Напрямки гімназії: технічний, гуманітарний.

Ліцей – це середній загальноосвітній заклад зорієнтований на навчанні і вихованні дітей, які вже закінчили 8 клас або мають неповну середню освіту.

Мета: формування інтелектуального потенціалу.

Завдання: надання найбільш здібним та обдарованим учням оптимальних умов щодо здобуття повноцінної освіти. Здійснення допрофесійної підготовки до навчання у ВНЗ.

Школа комплекс – це модель освітнього закладу, мета якого забезпечити інтеграцію всіх ланок безперервності освіти особистості або інтеграції особистих форм розвитку її розумових, фізичних та художньо-естетичних здібностей.

Елементи школи-комплексу:

-       центр сімї та раннього дитинства

-       дитячий заклад як передпочаткова школа

-       початкова школа

-       основна і середня школа

-       вищий заклад освіти або певне виробництво.

Авторська школа – це освітній заклад, що проєктується автором – директором, в якому система організації навчання і виховання будується на базі однієї чи низки провідних психолого-педагогічних ідей.

Виховні системи всіх авторських шкіл (С. Г. Шатського, А. С. Макаренка) містять:

-       комплекс виховних цілей та завдань

-       єдність людей, що їх реалізують

-       певну структуру  відносин, що спеціально формуються між учасниками педагогічної діяльності

-       певне освітнє середовище, що застосовується школою для реалізації нею своїх провідних функцій.

Ефект функціонування авторських шкіл визначається за критеріями «факту» та «якості».

Критеріями «факту» є:

-       Упорядкованість життєдіяльності школи,

-       Наявність сформованого колективу як команди однодумців,

-       Інтегрування форм і методів навчально-виховної роботи у вигляді комплектів чи систем.

Критеріями «якості» виступають:

-       Ступінь відповідності виховних систем поставлених завдань

-       Морально-психологічний клімату

-       Стиль ділових творчих міжособистісних відносин, самопочуття дитини

-       Рівень навченості та виховності випускників школи.

Загальноосвітній заклад освіти недержавної форми власності (приватної):

Приватній школі притаманні класичні системи, а саме:

- наявність континентів (педагогічний і учнівський колектив, адміністративна ланка, обслуговуючий персонал)

- взаємозв’язок та взаємообумовленість між компонентами  системи

- зв'язок із зовнішнім середовищем

- підпорядкованість складових систем управління.

- педагогічно-доцільне функціонування системи.

4.     Малокомплектна початкова школа – така школа, в якій через малу кількість учнів не можна створити для них окремі класи, тому учні різних класів об’єднані в один чи два класи – комплекти.

Для успішності організації роботи в малокомплектній школі необхідно грамотно скласти розклад занять. При цьому слід врахувати таке:

-         поєднання уроків у різних класах має бути в основному однопредметним.

-         уроки праці, музики, фізичної культури та образотворчого мистецтва ставляться в розкладі одночасно для всіх класів, що входять у комплект.

-         у класі комплексі, де є першокласники, дозволяється проводити уроки по 30 хв., але замість 4 уроків, проводиться 6. Це робиться для того, щоб з учнями 1-х класів вчитель зміг працювати два перші уроки окремо.

У літературі (В. Т. Стрезинозіл) рекомендують таке проведення:

-         поєднувати вивчення у молодшому класі нового матеріалу і повторення його в старшому класі.

-         спільне повторення деяких тем у різних класах.

Для ефективної роботи малокомплектних шкіл велике значення має дотримання певних умов. Академік О. Я. Савченко, автор ряду робіт з питань роботи малокомплектної школи, так визначив ці умови:

Зовнішні:

-         раціональне поєднання класів

-         правильна побудова розкладу уроків

-         хороша матеріальна база

-         вимогливість і відповідальність учителя за свою роботу

-         тісний контакт з батьками

Внутрішні:

-         визначення оптимальної структури і змісту уроку

-         формування у школярів загальнонавчальних умінь і навичок.

-         вибір оптимального поєднання методів і прийомів навчання.

-         раціональне використання слова і наочності

-         вміле керівництво різновіковим колективом